Слово «карантин» з`явилось більш ніж 600 років тому і означає 40-денний строк, на протязі якого на відділеному рейді в Італії витримували кораблі, що прибули із Східних країн.. Термін походить від двох італійських слів "quarante giorni". У середньовіччі воно означало заборону в`їзду в країни при підозрі завезення "чорної смерті" - чуми, а у випадку епідемії - повну ізоляцію міст та областей.

Перші згадування про проведення карантинних заходів та введення карантину щодо рослин з’являються після відкриття Колумбом Америки. Разом із завезеним садивним матеріалом винограду із Америки до Франції потрапив шкідник виноградна філоксера, для боротьби з якою виноградники просто випалювались.

В 1875 році для запобігання проникнення колорадського жука та інших відсутніх в Росії карантинних організмів було видано указ "Про заборону ввезення бульб картоплі, картопляних листків та інших частин".

Після Жовтневої революції, враховуючи велике значення карантинних заходів з попередження завезення та розповсюдження карантинних шкідливих організмів 5 червня 1931 року при Народному Комісаріаті землеробства СРСР було створено єдину Державну карантинну службу. Перша обласна карантинна інспекція в СРСР була створена в Ленінграді 1 листопада 1931 року.

А на початку 1932 року при Всеросійському інституті рослинництва при активному сприянні М.І. Вавілова була організована карантинна лабораторія.

В 1991 році Державна служба карантину рослин вийшла з підпорядкування Союздержкарантину і перейшла в підпорядкування Мінагропрому України.

Україна одна із перших країн СНД в якій було прийнято Закон «Про карантин рослин». Офіційною датою створення національної служби карантину рослин України слід вважати 30 червня 1993 року.

Черкаська область – це найбільш аграрний регіон України, який знаходиться в її географічному центрі і займає особливе місце в економіці країни. Віддаленість від кордонів України сприяє своєчасному реагуванню на будь-які зовнішні зміни карантинного режиму.

Карантинна служба Черкаської області контролює підприємства і установи, що займаються імпортом та експортом об’єктів регулювання. З кожним роком зростає чисельність фірм, організацій та підприємств усіх форм власності, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, а це створює загрозу занесення регульованих шкідливих організмів на територію регіону.

Основними завданнями Державної служби з карантину рослин є:

-охорона території країни від занесення регульованих шкідливих організмів;
-своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація регульованих шкідливих організмів;
-запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів;
-контроль за дотриманням особливого карантинного режиму і проведення заходів з карантину рослин при ввезенні, заготівлі, вивезенні, перевезенні зберіганні, переробці, реалізації та використанні об’єктів регулювання;
-реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з обігом об’єктів регулювання.