| ТРИХОФІТІЯ Трихофітія – захворювання шкіри та її придатків, зумовлене проникненням у них антропофільних (паразитують лише у людей) або зоофільних (паразитують у людей і тварин) грибів роду трихофітон. Клінічно розрізняють поверхневу та інфільтративно-нагноювальну трихофітію. Поверхневу трихофітію викликають антропофільні гриби, які уражають гладеньку шкіру, волосся і нігті. Найчастіше хворіють діти, які інфікуються безпосередньо від хворих на поверхневу або хронічну трихофітію або через предмети, якими користувались хворі(гребінці, головні убори, білизна тощо.). Захворювання може тривати багато років, але звичайно спонтанно закінчується видужанням до моменту статевого дозрівання. Поверхнева трихофітія гладенької шкіри проявляється еритемо-сквамозними вогнищами правильної круглої або овальної форми з чітко піднятими краями, на яких розміщено пухирці, пустули й кірочки. У центрі плями спостерігається добре виражене висівкоподібне лущення. Хворих турбує незначний свербіж. Нігті уражаються у 2-3% хворих, як правило, на руках. На вільному краї нігтя виникають сірувато-білі плями й суги, згодом нігті стовщуються, втрачають природний блиск, легко кришаться. Хронічна трихофітія у дорослих – це захворювання частіше зустрічається у жінок. Починається воно в дитинстві і, якщо не лікуватися, не проходить при досягненні статевої зрілості. У розвитку цієї форми трихофітіх головним чинником вважають розлади функцій залоз внутрішньої секреції (в основному статевих), вегетоневроз, авітаміноз А. Інфільтративно-нагноювальна, або глибока, трихофітія виникає внаслідок зараження грибами. Захворювання найчастіше спостерігається у сільського населення, особливо серед працівників тваринних ферм. Від людини захворювання передається дуже рідко (в перукарні). Глибока трихофітія волосистої ділянки голови розпочинається з утворення обмеженого пухлиноподібного запального інфільтрату круглої форми червоно-синюшного кольору. Поступово збільшуючись у розмірах, інфільтрат досягає величини 6-8 см у діаметрі. У подальшому інфільтрат розм’якшується внаслідок втягування у процес численних волосяних фолікулів і пере фолікулярних тканин; поверхня його покривається гнійно-кров’янистими кірками, після їх видалення оголюються дрібні фолікулярні отвори, з яких під час стискування інфільтрату виділяється гній. Уражене волосся відокремлюється разом із гноєм і кірками. Пальпація інфільтрату супроводжується різким болем, нерідко реґіонарні лімфатичні вузли і стають болючими, підвищується температура тіла, зявляється кволість. Вогнища ураження можуть спонтанно, через 2-3 місяці загоїтись, залишивши на своєму місці рубець. |