|
|
Будинок дитини – це унікальний медичний заклад, в якому працюють медичний і педагогічний персонал, головними завданнями якого були і залишаються: догляд, виховання і опіка за дітьми-сиротами, дітьми, які позбавлені батьківського піклування, дітьми-інвалідами, з вадами фізичного та розумового розвитку, ВІЛ/СНІД хворими дітьми, надання їм медичної допомоги, забезпечення своєчасного і повноцінного фізичного і психічного розвитку, підготовка їх до життя у суспільстві. Вінницький будинок дитини був створений 1 червня 1980 року , в рік, який було визначено Міжнародним роком дитини. Приміщення збудовано по типовому проекту і розраховано на 200 ліжок. Будинок дитини обслуговував всю область, але був міського підпорядкування. Ростили і виховували дітей тоді суто медичні працівники. Проаналізувавши стан медичної роботи (яка мала досить високі результати) і педагогічної (яка занепадала), з 1 грудня 1984 року в штат працівників будинку дитини було введено посади вихователів, які започаткували реформування навчально-виховної роботи з малюками. У 1990 році у Вінницькому будинку дитини з’явилися спеціалізовані групи, в яких перебували діти з ураженням ЦНС та хворобами опорно-рухового апарату. Виникла потреба в логопедичний допомозі – було введено 2 ставки логопеда, та ставка дефектолога. У 1991 році будинок дитини переведений на 110 ліжок і на його базі було створено відділення реабілітації на 10 ліжок для дітей з ДЦП та іншими органічними ураженнями ЦНС. Згодом почався процес перепрофілювання будинку дитини в спеціалізований заклад, здатний надавати медико-педагогічну корекцію та реабілітацію найбільш складної категорії дітей з порушенням центральної нервової системи, опорно-рухового апарату та вродженими вадами розвитку. 1.03.1993 року будинок дитини має статус спеціалізованого для дітей з ураженням ЦНС та порушенням психіки. За новим положенням в штат було введено посади : лікар ЛФК, лікар невролог, психіатр, м/с з ЛФК , логопеди, психолог. З 2002 року будинок дитини перейшов в обласне підпорядкування. В будинку дитини утримуються діти з органічним ураженням центральної нервової системи з порушенням і без порушення психіки, порушенням опорно-рухового апарату та іншими дефектами фізичного розвитку і порушенням стану здоров’я. |