ВИТЯГ ДЕЯКИХ СТАТЕЙ  КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ,

що стосуються  дії  Закону України "Про звернення громадян"

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

 

РОЗДІЛ II 

ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

 

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

 

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

 

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

 

Стаття 101. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

 

ЗАГАЛЬНА    ДЕКЛАРАЦІЯ     ПРАВ    ЛЮДИНИ

 Прийнята та оголошена Генеральною Асамблеєю ООН

10   грудня   1948 року

(Витяг)

 

 Стаття 6  Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.

Стаття 7 Всі  люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої  різниці на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Стаття 8 Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Стаття 12 Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання  у його особисте і сімейне  життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ,
що не підлягають розгляданню,

відповідно до Закону України «Про зверненнягромадян»

 

 Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду тавирішенню

Письмове звернення без зазначеннямісця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якогонеможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторнізвернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного ітого ж питання, якщо перше вирішено по суті,а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цьогоЗакону, та звернення осіб, визнанихсудом недієздатними.

 Стаття 17. Термін поданняскарги

Скарга на рішення, щооскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівняпротягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця зчасу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, нерозглядаються.

 Рішення про припинення розгляду такого зверненняприймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ,

розгляд яких не відноситься до компетенції

управління агропромислового розвитку

 

1.  Скарги на рішення загальних зборів членів колективних підприємств, акціонерних товариств,  юридичних осіб, які створені на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів, розглядаються у судовому порядку (частина 3 ст.16 Закону України „Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393).

2.    Трудові суперечки по заявам робітників  про відновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміни дати і формулювання причини звільнення, оплати за час вимушеного прогулу  або виконання нижчеоплачуваної  роботи розглядається безпосередньо  у судах  (ст.232 Кодексу законів про працю України ).

3.       Суперечки про відмову у прийомі на роботу робітників, які  запрошені на роботу у порядку переводу з іншого підприємства, установи, організації; молодих спеціалістів, які закінчили вищій учбовий заклад та в установленому порядку були направлені на роботу на дане підприємство, установу, організацію; вагітних жінок, жінок, які мають дітей  віком до трьох років або дитину-інваліда, а матерів одиночок – при наявності дитини віком до 14 років  ,робітників, яким надано право вікового прийому на роботу, розглядаються безпосередньо у місцевих судах (ст.232 Кодексу законів про працю України ).

4.  Питання про виплату заробітної плати, сум відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (регресних сум) та сум, які причитаються робітнику при звільненні, розглядаються комісіями по трудових спорах  за місцем роботи. У випадку незгоди з рішенням КТС,  робітник може оскаржити її рішення у суді в 10-денний термін з дня вручення йому виписки з протоколу засідання КТС або його копії (ст.228 Кодексу законів про працю України ).

5.  Заява робітників підприємства-боржника, які припинили трудові відношення до порушення провадження по справі про банкрутство, з вимогами про погашення заборгованості, яка випливає з трудових відносин., розглядаються в господарському суді. Аналогічні вимоги робітників підприємства-боржника, які не припинили трудових відносин, також  розглядаються в господарському суді (ст.14 Закону України „Про відновлення платежеспроможності  боржника або визнанні його банкрутом "  від 03.04.2003 №672 ).

6.   Земельні суперечки, які пов'язані з володінням,  використанням та розпорядженням земельними ділянками, які знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, а також суперечки по розграниченню територій сіл, селищ, міст, районів та областей вирішуються виключно у судовому порядку (ст. 158  Земельного кодексу України )

7.   Суперечки з приводу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться у спільній  частковій  власності, вирішується за згодою всіх співвласників у відповідності з угодою, а у випадку не досягнення домовленості  - в судовому порядку  (ст. 88  Земельного кодексу України ).

8.    Питання про розподіл спадщини, при недосягненні домовленості сторін, розглядається судом  (ст. 1257  Цивільного кодексу України ).

9.    Заяви щодо забезпечення особистої безпеки громадян, а також заяви і повідомлення про злочини   та адміністративні порушення, розглядаються в органах внутрішніх  справ  у відповідності зі ст. 10 Закону України „Про міліцію " від 20.12.1990 №565.

10.  Суперечки про відновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, які виникають у результаті рішень, дії або бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку. (ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280 ). 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ГРОМАДЯНАМ,

ЯКІ ПРИЙШЛИ НА ПРИЙОМ

 

1.Уважно ознайомиться  з графіком особистого прийому громадян  та визначитися, до якої посадової особи необхідно звернутися на прийом  для вирішення конкретного питання.

 2.З пропозиціями або заявами звертатися до посадової особи, до повноважень якої входить вирішення  виниклого питання. Зі скаргою необхідно звертатися до посадової особи, в безпосередньому підпорядкуванні якого знаходиться державний орган, підприємство, установа, організація або посадова особа, яка скоїла дії, які оскаржуються .

3.Якщо питання, яке потребує вирішення, відзначається складністю, а для його обґрунтування необхідно   надання  великої кількості аргументів, фактів та інше, то бажано завчасно викласти питання у письмовому  вигляді, а також мати при собі документи, які підтверджують необхідні для рішення питання обставини.

4.Намагатися  відповідати на питання посадової особи, яка веде прийом, по суті. Пам'ятати, що точні відповіді  на задані питання  дозволяють глибше та швидші розібратися в пропозиції, заяві, скарзі, та прийняті по ньому привільне рішення.

 5.Бути спокійним,  увічливим, уважно слухати роз'яснення посадової особи, яка веде прийом громадян, це поможе краще усвідомити прийняте по зверненню рішення, його мотиви, обґрунтування.

 6.Бути самокритичним. Не виключена можливість, що вказані на прийомі прохання та вимоги не засновані на законі або не можуть бути  задоволені за об'єктивними причинами. У випадку незгоди  з прийнятим рішенням, заявник в праві вимагати у посадової особи, яка веде прийом, роз'яснень щодо порядку оскарження прийнятого рішення.

7.Пам'ятати, що керівник та інші посадові особи, які зацікавлені у правильному та своєчасному вирішенню поставленого громадянином питання, завжди готові оказати необхідну допомогу, надати раду, роз'яснення, які засновані на Законах України, життєвому попиту.