|
|
Загальні відомості про район Лебединський район розташований в південній частині Сумської області, в лісостеповій зоні. З півдня на північ простягається на 49 кілометрів із заходу на схід-57 кілометрів. Клімат континентальний. Територією району протікає р.Псел з лівою притокою –р.Вільшанка, правою- р.Грунь. Грунт на території району родючий, в основному чорноземи, дернові підзолисті, сірі лісові. Лебединський район має високий рівень сільськогосподарської освоєності та розораності території. З загальної площі 154,2 тис. га земель доля ріллі становить 75,6 тис.га , що складає 49,0% та 69,6% площі сільськогосподарських угідь. На території площі лісового фонду становлять 33,2 тис. га. В лісах переважають хвойні насадження 50% твердолистяні займають 30%,м’яколистяні 20%. В породному складі переважає сосна, дуб, береза, вільха. На території району росте більше 100 видів лікарських рослин. Природно-заповідний фонд району включає 12 об’єктів загальною площею 1486 га. Найцінніше з них заповідник « Михайлівська цілина» (площею 202 га)- це унікальна на всю Україну ділянка лучного цілинного степу, яка збереглася в нерозораному стані більше ніж 200 років, та пам’ятка природи загальнодержавного значення озеро Шелехівське (7 га.) Це рідкісне за красою озеро джерельного походження, яке виникло в льодовиковий період в результаті зсувів. Дата утворення: 1939 рік Відстані: від м. Лебедин до м. Суми залізницею 72 км автошляхом 55 км Географічні дані. Природні ресурси. Структура земельного фонду : Територія, усього 154,2 тис. га у тому числі: сільськогосподарські угіддя 108,6 тис. га 6 % від площ с/г угідь області із них : рілля 75,6 тис. га Ліси і інші лісовкриті площі 33,2 тис. га Забудовані землі 3,8 тис. га Землі водного фонду 1,7 тис. га Інші землі 6,9 тис. га Адміністративно-територіальні одиниці: Міст обласного значення – - Міст районного значення – - Селищ міського типу – - Сільських населених пунктів – 132 Сільських рад -23 С/г підприємств 29 Фермерських господарств 68 Чисельність наявного сільського населення станом на 01.01.08 24,0 тис. чол. 2 % від населення області . Коротка історична довідка Історія Лебединського району сягає в глибину століть та нерозривно пов’язана з розвитком Української держави. Заселення сучасної території району розпочалася в 1- 2 тисячолітті до нашої ери, що встановлено археологічними розкопками, які проводилися на території сіл району. Такі села, як Кам’яне, Межиріч, Бобрик, Ворожба, Червлене, Михайлівна, розпочинають свою історію з 1642-1647 років. Назви сіл (слобод) пішли від назв річок, на яких осідала Слобода (Вистороп, Вільшанка, Будилка, Боровенька, Грунь), або від місця попереднього проживання переселенців (Межиріч, Бишкінь), або ж від імені засновників слободи (Михайлівка, Рябушки). В 1652 році засновується місто Лебедин, яке стає сотенним містечком Сумського козацького полку. Переселенці Лебединщини працювали і жили заможним життям, інтенсивно розвивалося бортництво, млинарство, та інші промисли. З розвитком землеробства, скотарства, рибальства, мисливства та різних промислів зростала духовність переселенців. Активно будувалися церкви. В 1810 році в селі Михайлівка збудовано цегляну церкву Різдва Богородиці. В селі Штепівка в 1886 р. засновано ремісниче училище, де учні оволодівали фахом слюсаря та коваля. В 1899 році учбові ремісничі майстерні відкрилися в селі Будилка. Перший випуск спеціалістів відбувся в 1903 році. 22 жовтня в 1894 році була відкрита залізниця Бором ля – Лебедин довжиною 35 км. В 1899 р в Лебедині і в ряді сіл ( Михайлівка, Штепівка, Голубівка) було встановлено телефонний зв’язок . З 1909 р. в Лебединському повіті працювало 4 цукрових заводи, 21 паровий млин, 24 водяних млинів на річці Псел, 1746 водяних млинів на ставках, 12 крупорушок. В березні 1917 року в результаті революції, що відбулася в Петербурзі, в Лебедині та селах були створені ради робітничих і солдатських депутатів. Буремні революційні події, які відбулися на Україні, не залишили осторонь Лебединський край. Багато земляків, уродженців Лебединщини вписали свої сторінки в історичні події того часу. Багато Лебединців виявили героїзм в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників в Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр. В бойових діях прийняли участь 16 тисяч мешканців Лебединського району, вони відмічені бойовими нагородами держави. За подвиги на полях боїв удостоєні звання Героя Радянського Союзу 16 воїнів-земляків, один із них - двічі Герой Радянського Союзу Маршал бронетанкових військ П.С.Рибалко. В післявоєнні роки Лебединщина разом з всією країною відроджувалась з попелу, відбудовувалися села, народжувалися діти. В праці виростало нове покоління Лебединців. 18 червня 1950 року держава затвердила нову високопродуктивну породу великої рогатої худоби і присвоїла назву “Лебединська” ,яку вивели до війни, і зберегли в буремні роки війни. Сім працівників села за великі трудові досягнення удостоєні звання Герой Соціалістичної праці, а М.Х.Савченко - завідуюча фермою, удостоєна цієї відзнаки двічі. Лебединський край е батьківщиною багатьох видатних діячів держави, науки, культури та мистецтва. Широко відомі імена генералів М.І.Чередниченка, О.М.Ячинського, контр-адміралів В.Г.Новикова, О.П.Супруна, маршала інженерних військ В.К.Харченка. Село Межиріч Лебединського району є батьківщиною професора І.О.Калашника, доктора медичних наук О.І.Кудіна, поета М.Т.Дубовика. В селі Ворожба народився архітектор і графік В.Г.Кричевський. Історична і культурна спадщина Лебединського району знайшла своє відображення в багатьох шкільних музеях та експозиції краєзнавчого і художнього музеїв Лебедина. В районному санаторії “Токарі” в 1993 році була відкрита мінеральна вода типу “Миргородська”, яка надає можливість для подальшого розвитку цього санаторно-курортного закладу. Питома вага району в економіці області: млн. грн Реалізована продукція промисловості 3,0 Валова продукція сільського господарства 139,1 у тому числі: рослинництво 85,6 Тваринництво 53,5 Обсяг роздрібного товарообороту, включаючи ресторанне господарство 21,0 перелік агарних вищих закладів 1-4 рівня акредитації і наукових установ та організацій Мінагрополітики І- ІІ рівень акредитації - м.Висторопський коледж --установи і заклади соціальної сфери регіону (відомості про краєзнавчі музеї, заклади культури і мистецтва, включаючи сільську місцевість) Кількість: один. бібліотек 25 27 закладів культури клубного типу 27 музеї художній та краєзнавчий (включаючи філіали) 3 будинків культури 19 центрів дозвілля 2 сільських клубів 5 клубів за інтересами 221 дитячих музичних шкіл 1 - дитячих шкіл мистецтв 1 дитячих художніх шкіл - |