Новгород-Сіверський район

Утворений у: 1923 р.

Площа: 180,0 тис.га.

Населення: 34,2 тис.чол.

Центр: м. Новгород-Сіверський

       Розташований на північному сході Чернігівщини, межує з Коропським, Сосницьким, Семенівським районами Чернігівської, а також з Сумською областю України і Брянською областю Російської Федерації.

      Новгород-Сіверський район - транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та річкові транспортні магістралі. 

92 населених пункти.

      Рельєф району - хвиляста рівнина, по якій протікає р. Десна з притоками Судость і Вара. Розташований у зоні мішаних лісів. Ґрунти підзолисті. Корисні копалини - крейда, мергель, торф.

      Районний центр - місто Новгород-Сіверський. Знаходиться на правому березі р.Десна за 176 км автошляхами від Чернігова, залізнична станція.

      Першу літописну згадку про місто зустрічаємо у "Повчанні Володимира Мономаха" (1078-1079). Проте, як доводять археологи, Новгород-Сіверський виник у кінці Х ст. Наприкінці ХІ ст. він став центром Новгород-Сіверського князівства, створеного згідно з рішенням Любецького з'їзду князів 1097 р.

      Тут велося своє літописання, створювалися шедеври архітектури і декоративного мистецтва. За своїм значенням Новгород-Сіверський не поступався іншим стольним князівським градам, а місцева князівська династія відігравала помітну роль в політичному житті Київської Русі.

      У 1620  р. Новгород-Сіверський першим серед міст Чернігівщини отримав Магдебурзьке право. На початку національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького став сотенним містечком, у 1782 р. - центром Новгород-Сіверського намісництва, у 1796 р. - повітовим центром. У 1923-1925 рр. був центром Новгород-Сіверського округу.

      Занесений до переліку старовинних міст. У 1995 р. Новгород-Сіверський  увійшов до Ліги історичних міст України.

      Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону, виробництві м'яса і молока.

      Головними галузями промисловості є  легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова (сирзавод, м'ясокомбінат, м’ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна (держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.

      Значні перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.

      Район відзначається значними  рекреаційним  ресурсами. Діють туристичний комплекс "Ярославна", пансіонат-профілакторій "Десна", сезонні дитячі оздоровчі табори.

      Неповторності Новгород-Сіверському надають пам'ятки - свідки минулого. Головний собор Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-ХVІІІ ст.), збудований за проектом Дж. Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної архітектури XVІІ ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін. ХVІІ-ХVІІІ ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества - Микільської церкви (ХVІІІ ст.), торгових рядів (ХVІІІ ст.), тріумфальної арки (1786-1787), забудови ХІХ ст.

     Українське бароко представлене Покровською церквою (1709-1710) у с. Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану "єпархіальну архітектуру".

      Розвинена мережа закладів освіти, охорони здоров’я, культури: 42 загальноосвітні школи, 11 дошкільних установ, медичне училище; працює історико-культурний заповідник "Слово о полку Ігоревім", створений у 1990 р.

      Історія Новгород-Сіверського невіддільна від перлини давньоруської літератури, безсмертної поеми "Слово о полку Ігоревім". У другій половині ХVІІ ст. Новгород-Сіверський був резиденцією Чернігівського архієпископа, видатного релігійного, культурного і політичного діяча Л.Барановича, який заснував тут друкарню і слов'яно-латинську школу, пізніше переведені до Чернігова. Поблизу с.Комань був страчений поляками сподвижник Б.Хмельницького - І.Богун, про що свідчать дубовий хрест і меморіальна плита.

      Випускниками Новгород-Сіверської гімназії, відкритої у 1804 р., були перший ректор Київського університету М. Максимович, основоположник вітчизняної педагогіки  К.Ушинський, вчений і громадський діяч П.Куліш.

      Уродженцями району є хірург і анатом, основоположник топографічної анатомії І.Буяльський, філолог, педагог, громадсько-політичний діяч, видавець "Киевской старины" В.Науменко, відомий археолог, історик права Д.Самоквасов, Президент України Л.Кучма.