|
Розташований
на північному сході Чернігівщини, межує з Коропським, Сосницьким,
Семенівським районами Чернігівської, а також з Сумською областю України і
Брянською областю Російської Федерації.
Новгород-Сіверський
район - транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та
річкові транспортні магістралі.
92 населених пункти.
Рельєф
району - хвиляста рівнина, по якій протікає р. Десна з притоками Судость і
Вара. Розташований у зоні мішаних лісів. Ґрунти підзолисті. Корисні копалини
- крейда, мергель, торф.
Районний
центр - місто Новгород-Сіверський. Знаходиться на правому березі р.Десна за
176 км автошляхами від Чернігова, залізнична станція.
Першу
літописну згадку про місто зустрічаємо у "Повчанні Володимира
Мономаха" (1078-1079). Проте, як доводять археологи, Новгород-Сіверський
виник у кінці Х ст. Наприкінці ХІ ст. він став центром Новгород-Сіверського
князівства, створеного згідно з рішенням Любецького з'їзду князів 1097 р.
Тут
велося своє літописання, створювалися шедеври архітектури і декоративного
мистецтва. За своїм значенням Новгород-Сіверський не поступався іншим
стольним князівським градам, а місцева князівська династія відігравала
помітну роль в політичному житті Київської Русі.
У 1620 р. Новгород-Сіверський
першим серед міст Чернігівщини отримав Магдебурзьке право. На початку
національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького став сотенним
містечком, у 1782 р. - центром Новгород-Сіверського намісництва, у 1796 р. -
повітовим центром. У 1923-1925 рр. був центром Новгород-Сіверського округу.
Занесений
до переліку старовинних міст. У 1995 р. Новгород-Сіверський увійшов до
Ліги історичних міст України.
Сільське
господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону,
виробництві м'яса і молока.
Головними
галузями промисловості є легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова
(сирзавод, м'ясокомбінат, м’ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна
(держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.
Значні
перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних
покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на
Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.
Район відзначається значними
рекреаційним ресурсами. Діють туристичний комплекс
"Ярославна", пансіонат-профілакторій "Десна", сезонні
дитячі оздоровчі табори.
Неповторності
Новгород-Сіверському надають пам'ятки - свідки минулого. Головний собор
Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-ХVІІІ ст.), збудований за проектом Дж.
Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної
архітектури XVІІ ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін.
ХVІІ-ХVІІІ ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества - Микільської
церкви (ХVІІІ ст.), торгових рядів (ХVІІІ ст.), тріумфальної арки
(1786-1787), забудови ХІХ ст.
Українське бароко представлене Покровською церквою (1709-1710) у с.
Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану
"єпархіальну архітектуру".
Розвинена
мережа закладів освіти, охорони здоров’я, культури: 42 загальноосвітні школи,
11 дошкільних установ, медичне училище; працює історико-культурний заповідник
"Слово о полку Ігоревім", створений у 1990 р.
Історія
Новгород-Сіверського невіддільна від перлини давньоруської літератури,
безсмертної поеми "Слово о полку Ігоревім". У другій половині ХVІІ
ст. Новгород-Сіверський був резиденцією Чернігівського архієпископа,
видатного релігійного, культурного і політичного діяча Л.Барановича, який
заснував тут друкарню і слов'яно-латинську школу, пізніше переведені до
Чернігова. Поблизу с.Комань був страчений поляками сподвижник Б.Хмельницького
- І.Богун, про що свідчать дубовий хрест і меморіальна плита.
Випускниками
Новгород-Сіверської гімназії, відкритої у 1804 р., були перший ректор
Київського університету М. Максимович, основоположник вітчизняної
педагогіки К.Ушинський, вчений і громадський діяч П.Куліш.
Уродженцями
району є хірург і анатом, основоположник топографічної анатомії І.Буяльський,
філолог, педагог, громадсько-політичний діяч, видавець "Киевской
старины" В.Науменко, відомий археолог, історик права Д.Самоквасов,
Президент України Л.Кучма.
|