Страница

**Захворювання на сказ**
	Захворювання на сказ: Захворювання на сказ: своєчасне звернення до медичних установ та проведення щеплення дозволяють зберегти життя людині! Останнім часом у Вінницькій області відмічається ускладнення епізоотичної ситуації зі сказу - гострої інфекційної хвороби з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняється вірусом. Щорічно в області реєструвалось до 30 випадків захворювання серед тварин. Проте починаючи з 2005 року кількість лабораторно підтвердженого сказу у тварин щорічно стала перевищувати позначку-100. Найбільше випадків сказу серед тварин виявлено в 2009 році - 131 (74 лисиці, 18 собак, 28 котів, 5 голів великої рогатої худоби, 3 - дрібної рогатої худоби, 2 тхори, 1 куниця). http://visualrian.ru/storage/PreviewWM/5085/62/508562.jpg В поточному році цей показник може бути перевищено, адже тільки за три місяці 2010 року вже зареєстровано 80 випадків сказу у тварин. Впродовж 2009 року сказ серед тварин реєструвався в 22 районах, найбільше у Шаргородському- 17, Жмеринському- 16, Калинівському - 12 випадків, а в 2010 році вже у 14 районах. Зокрема, у Жмеринському районі захворіло 15, а в Калиновському - 10 тварин. http://www.rabies.ru/img/fox.ht6.jpg Ускладнення епізоотичної ситуації зі сказу в останні роки і, особливо, в І кварталі 2010 року викликає велике занепокоєння через реальну загрозу появи захворювань на сказ (гідрофобію) серед людей. Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці - 41,4 %) чи домашніх тварин (коти - 21,8 %, собаки - 15,3 %,) а також сільськогосподарських тварин ( 20,2% ). У Вінницькій області кількість людей, що звертаються за медичною допомогою через укуси тваринами є стабільно високою. Так, впродовж 2009 р. за антирабічною допомогою звернулося 3317 осіб (209,7 на 100 тис. нас.), які отримали укуси чи були обслинені тваринами. Найбільше людей постраждало від укусів собак - 2511 випадків (80%) і котів 553 (17%), при цьому 15% укусів були нанесені бездомними тваринами. В антирабічних кабінетах щеплення було призначено 793 особам (кожній 4-й людині), що звернулися за антирабічною допомогою з приводу укусів тваринами. В 198 випадках людей кусали хворі на сказ тварини. Ці люди були приречені на смерть, але залишились жити тільки завдяки проведеним щепленням. В І кварталі 2010 року кількість людей, що звернулися за допомогою з приводу укусів тваринами дещо зросла в порівнянні з таким же періодом 2009 року на 2,1% (856 осіб). Антирабічна допомога населенню надається безкоштовно. У Вінницькій області на сказ хворіють: лисиці, собаки, кішки, борсуки, єноти, куниці, тхори, сільськогосподарські тварини, гризуни. Випадки сказу зустрічаються на протязі всього року. Активні вогнища природного типу існують на всій території. Ускладнює ситуацію зростання в населених пунктах кількості безпритульних собак і котів, незадовільний стан боротьби з ними, неповне охоплення профілактичними щепленнями домашніх тварин, порушення правил утримання їх власниками. В останні роки зросла кількість гризунів-основних годувальників джерел інфекції в природі -лисиць. В області затверджений „Комплексний план основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2006-2010 роки”. В ньому визначені заходи, які проводять різні служби, зокрема, контроль за дотриманням громадянами, підприємствами, установами правил утримання собак, котів та хижих тварин у населених пунктах покладено на управління житлово-комунального господарства, управління внутрішніх справ, управління екології природних ресурсів, управління державної ветеринарної медицини у Вінницькій області. Основною причиною захворювання людей сказом є пізнє звернення за медичною допомогою. Пам’ятайте, що до лікаря потрібно звертатися одразу після контакту (укусу чи ослизнення) з підозрілою твариною, бо при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається. Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому 1–3 місяці (хоча може тривати й до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування. З метою попередження сказу, ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з’являються в населених пунктах, нападають на людей і тварин. Важливу роль у даній проблемі відіграє свідомість громадян. Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно: - не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів; - якщо покусала або обслинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду. Слід особливо уважно оглянути дитину після прогулянки чи контакту з підозрілою твариною; - якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою; - своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам. Тварину, яка нанесла укус не потрібно вбивати. Від її подальшого життя залежить призначати потерпілому щеплення чи ні. Якщо тварина буде жити ще 10 днів після нанесення укусу, то необхідність в щеплені людини відпаде, оскільки ця тварина вважається незаразною. Для того, щоб прослідкувати чи буде тварина жити найближчі 10 днів, за зверненням потерпілих, працівник установи ветеринарної медицини визначить місце її ізоляції і організує нагляд за нею на протязі цього періоду. У випадку коли тварину все ж вбили, потрібно налагодити зв’язок з працівником ветеринарної медицини і вжити заходів до того, щоб обов’язково направити голову тварини на дослідження в ветеринарну лабораторію. Негативні результати лабораторного дослідження мозку тварини будуть основою для не призначення щеплень чи відміни їх продовження. Щоб зменшити небезпеку сказу необхідно: 1. проводити щеплення усіх домашніх собак і котів. Фахівці ветеринарної медицини щорічно щеплюють більше 100 000 тварин; 2. припинити збільшення поголів’я бездомних тварин, не викидати їх на вулицю; 3. власникам мисливських угідь цілорічно підтримувати оптимальну щільність лисиць в природі 0,5-1,0 голів на 1000 га угідь, а у вогнищах сказу проводити тотальне їх знищення. Відстрілювати бродячих тварин в мисливських угіддях; 4. створювати в кожному місті притулки для бездомних тварин з їх стерилізацією; 5. не порушувати правила утримання тварин в населених пунктах; 6. найбільш радикальним заходом, який вже успішно провели на своїх територіях Іспанія, Португалія, Греція, Чехія і інші країни - це щеплення в природі хижих звірів-основних носіїв рабічної інфекції. Цей захід приводив до повного стабільного оздоровлення територій від сказу. Прес-центр управління охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації 26 квітня 2010 р.

Захворювання на сказ:

своєчасне звернення до медичних установ та проведення щеплення дозволяють зберегти життя людині!

Останнім часом у Вінницькій області відмічається ускладнення епізоотичної ситуації зі сказу - гострої інфекційної хвороби з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняється вірусом.

Щорічно в області реєструвалось до 30 випадків захворювання серед тварин. Проте починаючи з 2005 року кількість лабораторно підтвердженого сказу у тварин щорічно стала перевищувати позначку-100.

Найбільше випадків сказу серед тварин виявлено в 2009 році - 131 (74 лисиці, 18 собак, 28 котів, 5 голів великої рогатої худоби, 3 - дрібної рогатої худоби, 2 тхори, 1 куниця).

http://visualrian.ru/storage/PreviewWM/5085/62/508562.jpg

В поточному році цей показник може бути перевищено, адже тільки за три місяці 2010 року вже зареєстровано 80 випадків сказу у тварин.

Впродовж 2009 року сказ серед тварин реєструвався в 22 районах, найбільше у Шаргородському- 17, Жмеринському- 16, Калинівському - 12 випадків, а в 2010 році вже у 14 районах. Зокрема, у Жмеринському районі захворіло 15, а в Калиновському - 10 тварин.

http://www.rabies.ru/img/fox.ht6.jpg

Ускладнення епізоотичної ситуації зі сказу в останні роки і, особливо, в І кварталі 2010 року викликає велике занепокоєння через реальну загрозу появи захворювань на сказ (гідрофобію) серед людей.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці - 41,4 %) чи домашніх тварин (коти - 21,8 %, собаки - 15,3 %,) а також сільськогосподарських тварин ( 20,2% ).

У Вінницькій області кількість людей, що звертаються за медичною допомогою через укуси тваринами є стабільно високою.

Так, впродовж 2009 р. за антирабічною допомогою звернулося 3317 осіб (209,7 на 100 тис. нас.), які отримали укуси чи були обслинені тваринами.

Найбільше людей постраждало від укусів собак - 2511 випадків (80%) і котів 553 (17%), при цьому 15% укусів були нанесені бездомними тваринами.

В антирабічних кабінетах щеплення було призначено 793 особам (кожній 4-й людині), що звернулися за антирабічною допомогою з приводу укусів тваринами.

В 198 випадках людей кусали хворі на сказ тварини. Ці люди були приречені на смерть, але залишились жити тільки завдяки проведеним щепленням.

В І кварталі 2010 року кількість людей, що звернулися за допомогою з приводу укусів тваринами дещо зросла в порівнянні з таким же періодом 2009 року на 2,1% (856 осіб).

Антирабічна допомога населенню надається безкоштовно.

У Вінницькій області на сказ хворіють: лисиці, собаки, кішки, борсуки, єноти, куниці, тхори, сільськогосподарські тварини, гризуни. Випадки сказу зустрічаються на протязі всього року.

Активні вогнища природного типу існують на всій території. Ускладнює ситуацію зростання в населених пунктах кількості безпритульних собак і котів, незадовільний стан боротьби з ними, неповне охоплення профілактичними щепленнями домашніх тварин, порушення правил утримання їх власниками. В останні роки зросла кількість гризунів-основних годувальників джерел інфекції в природі -лисиць.

В області затверджений „Комплексний план основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2006-2010 роки”.

В ньому визначені заходи, які проводять різні служби, зокрема, контроль за дотриманням громадянами, підприємствами, установами правил утримання собак, котів та хижих тварин у населених пунктах покладено на управління житлово-комунального господарства, управління внутрішніх справ, управління екології природних ресурсів, управління державної ветеринарної медицини у Вінницькій області.

Основною причиною захворювання людей сказом є пізнє звернення за медичною допомогою. Пам’ятайте, що до лікаря потрібно звертатися одразу після контакту (укусу чи ослизнення) з підозрілою твариною, бо при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається. Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому 1–3 місяці (хоча може тривати й до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

З метою попередження сказу, ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з’являються в населених пунктах, нападають на людей і тварин.

Важливу роль у даній проблемі відіграє свідомість громадян.

Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:

- не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів;

- якщо покусала або обслинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду. Слід особливо уважно оглянути дитину після прогулянки чи контакту з підозрілою твариною;

- якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою;

- своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.

Тварину, яка нанесла укус не потрібно вбивати. Від її подальшого життя залежить призначати потерпілому щеплення чи ні.

Якщо тварина буде жити ще 10 днів після нанесення укусу, то необхідність в щеплені людини відпаде, оскільки ця тварина вважається незаразною. Для того, щоб прослідкувати чи буде тварина жити найближчі 10 днів, за зверненням потерпілих, працівник установи ветеринарної медицини визначить місце її ізоляції і організує нагляд за нею на протязі цього періоду.

У випадку коли тварину все ж вбили, потрібно налагодити зв’язок з працівником ветеринарної медицини і вжити заходів до того, щоб обов’язково направити голову тварини на дослідження в ветеринарну лабораторію.

Негативні результати лабораторного дослідження мозку тварини будуть основою для не призначення щеплень чи відміни їх продовження.

Щоб зменшити небезпеку сказу необхідно:

1. проводити щеплення усіх домашніх собак і котів. Фахівці ветеринарної медицини щорічно щеплюють більше 100 000 тварин;

2. припинити збільшення поголів’я бездомних тварин, не викидати їх на вулицю;

3. власникам мисливських угідь цілорічно підтримувати оптимальну щільність лисиць в природі 0,5-1,0 голів на 1000 га угідь, а у вогнищах сказу проводити тотальне їх знищення. Відстрілювати бродячих тварин в мисливських угіддях;

4. створювати в кожному місті притулки для бездомних тварин з їх стерилізацією;

5. не порушувати правила утримання тварин в населених пунктах;

6. найбільш радикальним заходом, який вже успішно провели на своїх територіях Іспанія, Португалія, Греція, Чехія і інші країни - це щеплення в природі хижих звірів-основних носіїв рабічної інфекції. Цей захід приводив до повного стабільного оздоровлення територій від сказу.

Прес-центр управління охорони здоров’я та курортів

Вінницької облдержадміністрації

26 квітня 2010 р.