|
|
Сьогодні поставлено під сумнів закон існування і розвитку добра. Лють, жорстокість, безсердечність нашого переломного часу можна зрозуміти, проте аж ніяк не можна виправдовувати їх і миритися з ними. У дітей зросла асоціальна спрямованість, вони стали більш агресивними, вразливими, швидко виходять зі стану рівноваги. Значно зросла кількість психічних захворювань, безпосередньо пов’язаних із соціальними умовами. В окремих дітей розвиваються хибні якості: жостокість, брехливість, лють та інші. До ознак агресивності дітей дошкільного віку можна віднести такі: 1) впертість, прагнення заперечувати, відмовлятися; 2) забіякуватість, дратівливість; 3) напади гніву, вибухи злості, обурення; 4) прагнення образити, принизити; 5) владність, егоцентризм, завищена самооцінка, самовпевненість; 6) невміння відстоювати себе; 7) невміння зрозуміти інтереси іншого. Кожна окрема ознака ще не свідчить про виражену агресію. Випадкові, епізодичні прояви впертості або запальності – також не показник високого рівня цієї риси. Лише систематичні прояви зазначених вище особливостей поведінки та їхньої взаємодії свідчать про агресію дошкільника. Пам’ятайте, що заборона і підвищення голосу – найбільш неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки, знявши їх, Ви можете сподіватися, що агресивність Вашої дитини буде подолана. Звертайте особливу увагу на ігри дитини. В іграх діти здійснюють свої мрії, фантазії, страхи. Обговорюйте з дитиною, на кого вона хоче бути схожою, які риси характеру її приваблюють, а які – ні. Стежте за тим, який приклад Ви подаєте дитині. Не допускайте при ній спалахів гніву або поганих висловлювань про своїх друзів чи колег. Якщо дитина судить інших людей, нагороджує їх «ярликами», можливо, вона повторює саме Ваші дії. Заохочуйте дитину говорити про те, що її хвилює, що вона переживає, привчайте прямо говорити про свої почуття, про те, що їй подобається, а що – ні. Можна попросити дитину намалювати почуття гніву, тоді агресія знайде вихід у творчості. Нехай дитина залишиться на певний час одна в кімнаті і висловить усе, що накопичилося в душі, на адресу того, хто її дратує. Нехай Ваша дитина завжди відчуває, що Ви любите, цінуєте і сприймаєте такою, як вона є. Не соромтеся зайвий раз малюка приголубити чи пожаліти. Нехай дитина бачить, що потрібна і важлива для Вас. Пам’ятайте, що агресивність, як правило, свідчить про відчай дитини, яка шукає визнання і любові. Тому, щоб подолати агресію, Ви повинні бути терплячими і уважними до своєї дитини, допомагати їй у подоланні труднощів. |