**історія села**
	1 1.ВСТУП. Виникнення назви села Ø До складу Богданівської сільської ради входить два села Богданівка і Варварівка. Вона межує з Малоперещепинською, Руденківською, Кустолівською, Драбиніською, Крутобалківською сільськими радами Новосанжарського району Полтавської області Відстань до районного цетру – 23 км, до обласного – 52 км, до залізничної станції “Нові Санжари” – 15 км, до автотраси Полтава – Нехвороща – 12 км. Чому ж назвали ці села саме так, а не по іншому? Полтавський обласний архів не дає нам точної відповіді на це запитання. Але є відомості про те, що після ліквідації у 1775 році Запорізької Січі поміщиця Варвара привезла і поселила людей на місці села Варварівка. Тому і село отримало назву від імені згаданої поміщиці. А так як серед поселенців було багато людей російського походження, то існувала ще одна назва, народна, Русківка. А про виникнення назви села Богданівка існує кілька версій. Перша з них говорить про те, що тут жив поміщик пан Богдан Михайловський. Тому в давні часи це поселення називали від прізвища поміщика – Михайловщина, а далі – від його імені – Богданівка. За іншою версією – Богданівка – Богом даний клаптик землі з родючими грунтами , повноводними ріками, працелюбними, щедрими на теплоту і добро людьми. 2. Етапи розвитку Богданівської сільськї ради А) Історичні факти Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя, неповторна. У 1859 році у власницькому селі Богданівка - 25 дворів, 81 чоловік і 106 жінок. У 1898 році у Богданівні відкрито народне училище. У 1912 році в ньому навчалися 71 хлопчик і дві дівчинки. В училищі працювали закононавчатель священник Іоан Яновський ( закінчив курс духовної семінарії. Річний оклад – 90 рублів), завідувала училищем Анна Федорівна Ляпота (закінчила курс жіночої гімназії, річне жалування – 420 рублів). Серед учителів також знаходимо імена Мефодія Шепетковського, Софії Смертницької, Карпа Крайника. Попечителі училища – почесний громадянин Яременко Григорій Пилипович, дворянин Старицький Михайло Кузьмич. У 1923 році Богданівська сільська рада належала до Малоперещепинського повіту, Полтавського округу і губернії, після ліквідації Малоперещепинського району перейшла до Новосанжарського. Наприкінці 50-х років Богданівську і Кустоловську сільські ради було об”єднано, а в 1992 році знов розукрупнено. Населені пункти окуповані фашистськими загарбниками у вересні 1941 року, визволені у вересні 1943 року. Окупанти вивез ли на примусові роботи до Німеччини 120 юнаків і дівчат. При відступі спалили 50 хат. За бойові подвиги, солдатську мужність жителі сільської ради одержали більше 500 орденів і медалей. У повоєнну пору колгосп “Гігант” у Богданівці очолював Біжко Петро Максимович. Ткаченко Неоніла Василівна та Іван Макарович (нині покійний) виростили восьмеро дітей. Всі вони здобули освіту, працюють на престижних посадах. Зокрема, Леонід – на Харківському тракторному заводі імені Малишева, Василь – підполковник міліції, кандидат юридичних наук, Людмила – закінчила Київський інститут культури, Володимир – працює в місті Сургут, юрисконсульт, Михайло закінчив Орджонікідзівське училище внутрішніх військ, підполковник запасу, Юрій – здобув освіту в тому ж училищі, полковник, командир спецчастини “Барс”. У 1966 році у центрі Богданівки відкрито пам”ятник О.Я.Пархоменку, чиє ім.”я носило господарство. У 1970 році місцеві школярі в центрі села посадили великий парк. У 1971 році богданівський колгосп приєднано до кустоловського “Прогесу”. Після роз”єднання господарствам повернуто їх назви у 1999 році першими у районі у Богданівці провели розпаювання землі і майна. Б) Значення діяльності ТОВ “Елеватор “Чиста криниця” у розвитку села. В даний час на території Богданівської сільської ради займаються сільськогосподарською діяльністю товариство з обмеженою відповідальністю “Елеватор “Чиста криниця”, орендарі. Стабільність, впевненість у завтрашньому дні. Достаток у родинах появились у жителів з приходом до керівництва ТОВ Миколи Олексійовича Харченка. Розумний керівник, вмілий організатор, порядна., здатна на розуміння і співчуття людина, він зумів налагодити виробничий процес, мобілізувати працівників. І результат є. Товариство з обмеженою відповідальністю “Елеватор “Чиса криниця” зараз порядкує на 6142 га землі. Свої земельні паї йому довірили жителі навколишніх сіл. За минулий рік врожайність пшениці становила 49,8 ц з га, ячменю – 35,8 ц з га, соняшника – 33,8 ц з га сої – 16,6 ц з га, кукурудзи – 76,9ц з га. Серед агрооб”єднань району господарство впевнено тримає друге місце. Славиться господарство і своїми працівниками, руками яких вирощено такі прекрасні врожаї. 7986 т зерна за минулі жнива намолотив Міняйло Станіслав Анатолійович, 7944 т – Каплуновський Сергій Вікторович, 6723 - Камуз Іван Андрійович. А Поставний Юрій Миколайович і Решітник Олександр Олександрович зорали близько 3 тисяч га землі, готуючи її до посіву. Соціальні питання також є одними із головних у дирекції агрофірми. За 5 місяців цього року виділено близько 50 тисяч грн. На харчування, ремонт шкільних приміщень, придбання іграшок для дошкільного відділення. Подарунків на Новий рік, відзначення Дня Перемоги, вручення грошових винагород випускникам шкіл, плата за вуличне освітлення, допомога сільським радам. В) Богданівський НВК – окраса села. Справжньою окрасою села є Богданівський начально-виховний комплекс. Свого часу директорами Богданівської школи були Коров”як Мотрона Федорівна, Ільченко Римма Вікентіївна, Шило Олена Дмитрівна, Решітник Петро Михайлович. Біленко Марфа Петрівна, Садовенко Микола Олексійович, Буцький Василь Кононович, Колодочка Віра Василівна, Кондратенко Василь Кирилович, Граб Лідія Миколаївна, Дігтяр Андрій Васильович. А сьогодні Богданівський НВК очолює Гречко Таміла Анатоліївна. На базі закладу успішно діє дошкільне відділення, в якому перебувають 18 дітей. А також загальноосвітня школа 1 – 2 ступенів. Нове приміщення, сучасне обладнання, кваліфіковані педагогічні працівники, допомога агрофірми у харчуванні, підвозі дітей до закладу дають змогу дітям здобувати ґрунтовні знання, розвивати свої можливості, впевнено вірити у щасливе майбутнє. У Богданівні функціонують сільський клуб та бібліотека. На території сільської ради діють Богданівський і Варварівський ФАПи .Села мають автобусне сполучення з районним та обласним центром. У Богданівні є відділення зв”язку. 3. Висновок. Жителі села Богданівка впевнено дивляться у завтрашній день. Згідно плану розвитку села зараз ведеться капітальний ремонт сільського клубу, побудовано куточок відпочинку в сільському парку. Планується відкриття кафе . ПЛАН 1.Вступ. Виникнення назви села. 2. Етапи розвитку Богданівської сільської ради: а) Історичні факти; б) Значення діяльності ТОВ “Елеватор “Чиста криниця” у розвитку села; в) Богданівський НВК – окраса села. 3. Висновок Список використаної літератури: 1. Богданівка. /Злагода. №98 (9344).- 11.12.2002. -с.2. 2. Історія міст і сіл УРСР . Полтавська область Київ. Наукова думка.-1967.-с.771. 3. Новосанжарщина. П.Жаботинський. ПФ “Формат”. – 2006. –с.53-56. 4. Полтавщина. Енциклопедичний довідник за редакцію А.В.Кудрицького. Київ “Українська енциклопедія”. – 1992.-с593. Всеукраїнська історико – географічна експедиція учнівської молоді “Історія міст і сіл України” Історія с. Богданівка Богданівський НВК 2009 р.

1.ВСТУП. Виникнення назви села

До складу Богданівської сільської ради входить два села Богданівка і Варварівка. Вона межує з Малоперещепинською, Руденківською, Кустолівською, Драбиніською, Крутобалківською сільськими радами Новосанжарського району Полтавської області Відстань до районного цетру – 23 км, до обласного – 52 км, до залізничної станції “Нові Санжари” – 15 км, до автотраси Полтава – Нехвороща – 12 км. Чому ж назвали ці села саме так, а не по іншому?

Полтавський обласний архів не дає нам точної відповіді на це запитання. Але є відомості про те, що після ліквідації у 1775 році Запорізької Січі поміщиця Варвара привезла і поселила людей на місці села Варварівка. Тому і село отримало назву від імені згаданої поміщиці. А так як серед поселенців було багато людей російського походження, то існувала ще одна назва, народна, Русківка.

А про виникнення назви села Богданівка існує кілька версій. Перша з них говорить про те, що тут жив поміщик пан Богдан Михайловський. Тому в давні часи це поселення називали від прізвища поміщика – Михайловщина, а далі – від його імені – Богданівка.

За іншою версією – Богданівка – Богом даний клаптик землі з родючими грунтами , повноводними ріками, працелюбними, щедрими на теплоту і добро людьми.

2. Етапи розвитку Богданівської сільськї ради

А) Історичні факти

Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя, неповторна. У 1859 році у власницькому селі Богданівка - 25 дворів, 81 чоловік і 106 жінок. У 1898 році у Богданівні відкрито народне училище. У 1912 році в ньому навчалися 71 хлопчик і дві дівчинки. В училищі працювали закононавчатель священник Іоан Яновський ( закінчив курс духовної семінарії. Річний оклад – 90 рублів), завідувала училищем Анна Федорівна Ляпота (закінчила курс жіночої гімназії, річне жалування – 420 рублів). Серед учителів також знаходимо імена Мефодія Шепетковського, Софії Смертницької, Карпа Крайника. Попечителі училища – почесний громадянин Яременко Григорій Пилипович, дворянин Старицький Михайло Кузьмич.

У 1923 році Богданівська сільська рада належала до Малоперещепинського повіту, Полтавського округу і губернії, після ліквідації Малоперещепинського району перейшла до Новосанжарського. Наприкінці 50-х років Богданівську і Кустоловську сільські ради було об”єднано, а в 1992 році знов розукрупнено.

Населені пункти окуповані фашистськими загарбниками у вересні 1941 року, визволені у вересні 1943 року. Окупанти вивез ли на примусові роботи до Німеччини 120 юнаків і дівчат. При відступі спалили 50 хат. За бойові подвиги, солдатську мужність жителі сільської ради одержали більше 500 орденів і медалей. У повоєнну пору колгосп “Гігант” у Богданівці очолював Біжко Петро Максимович.

Ткаченко Неоніла Василівна та Іван Макарович (нині покійний) виростили восьмеро дітей. Всі вони здобули освіту, працюють на престижних посадах. Зокрема, Леонід – на Харківському тракторному заводі імені Малишева, Василь – підполковник міліції, кандидат юридичних наук, Людмила – закінчила Київський інститут культури, Володимир – працює в місті Сургут, юрисконсульт, Михайло закінчив Орджонікідзівське училище внутрішніх військ, підполковник запасу, Юрій – здобув освіту в тому ж училищі, полковник, командир спецчастини “Барс”.

У 1966 році у центрі Богданівки відкрито пам”ятник О.Я.Пархоменку, чиє ім.”я носило господарство. У 1970 році місцеві школярі в центрі села посадили великий парк.

У 1971 році богданівський колгосп приєднано до кустоловського “Прогесу”. Після роз”єднання господарствам повернуто їх назви у 1999 році першими у районі у Богданівці провели розпаювання землі і майна.

Б) Значення діяльності ТОВ “Елеватор “Чиста криниця” у розвитку села.

В даний час на території Богданівської сільської ради займаються сільськогосподарською діяльністю товариство з обмеженою відповідальністю “Елеватор “Чиста криниця”, орендарі. Стабільність, впевненість у завтрашньому дні. Достаток у родинах появились у жителів з приходом до керівництва ТОВ Миколи Олексійовича Харченка. Розумний керівник, вмілий організатор, порядна., здатна на розуміння і співчуття людина, він зумів налагодити виробничий процес, мобілізувати працівників. І результат є. Товариство з обмеженою відповідальністю “Елеватор “Чиса криниця” зараз порядкує на 6142 га землі. Свої земельні паї йому довірили жителі навколишніх сіл. За минулий рік врожайність пшениці становила 49,8 ц з га, ячменю – 35,8 ц з га, соняшника – 33,8 ц з га сої – 16,6 ц з га, кукурудзи – 76,9ц з га. Серед агрооб”єднань району господарство впевнено тримає друге місце.

Славиться господарство і своїми працівниками, руками яких вирощено такі прекрасні врожаї. 7986 т зерна за минулі жнива намолотив Міняйло Станіслав Анатолійович, 7944 т – Каплуновський Сергій Вікторович, 6723 - Камуз Іван Андрійович. А Поставний Юрій Миколайович і Решітник Олександр Олександрович зорали близько 3 тисяч га землі, готуючи її до посіву.

Соціальні питання також є одними із головних у дирекції агрофірми. За 5 місяців цього року виділено близько 50 тисяч грн. На харчування, ремонт шкільних приміщень, придбання іграшок для дошкільного відділення. Подарунків на Новий рік, відзначення Дня Перемоги, вручення грошових винагород випускникам шкіл, плата за вуличне освітлення, допомога сільським радам.

В) Богданівський НВК – окраса села.

Справжньою окрасою села є Богданівський начально-виховний комплекс. Свого часу директорами Богданівської школи були Коров”як Мотрона Федорівна, Ільченко Римма Вікентіївна, Шило Олена Дмитрівна, Решітник Петро Михайлович. Біленко Марфа Петрівна, Садовенко Микола Олексійович, Буцький Василь Кононович, Колодочка Віра Василівна, Кондратенко Василь Кирилович, Граб Лідія Миколаївна, Дігтяр Андрій Васильович. А сьогодні Богданівський НВК очолює Гречко Таміла Анатоліївна. На базі закладу успішно діє дошкільне відділення, в якому перебувають 18 дітей. А також загальноосвітня школа 1 – 2 ступенів. Нове приміщення, сучасне обладнання, кваліфіковані педагогічні працівники, допомога агрофірми у харчуванні, підвозі дітей до закладу дають змогу дітям здобувати ґрунтовні знання, розвивати свої можливості, впевнено вірити у щасливе майбутнє.

У Богданівні функціонують сільський клуб та бібліотека. На території сільської ради діють Богданівський і Варварівський ФАПи .Села мають автобусне сполучення з районним та обласним центром. У Богданівні є відділення зв”язку.

3. Висновок.

Жителі села Богданівка впевнено дивляться у завтрашній день. Згідно плану розвитку села зараз ведеться капітальний ремонт сільського клубу, побудовано куточок відпочинку в сільському парку. Планується відкриття кафе .

ПЛАН

1.Вступ. Виникнення назви села.

2. Етапи розвитку Богданівської сільської ради:

а) Історичні факти;

б) Значення діяльності ТОВ “Елеватор “Чиста криниця” у розвитку села;

в) Богданівський НВК – окраса села.

3. Висновок

Список використаної літератури:

1. Богданівка. /Злагода. №98 (9344).- 11.12.2002. -с.2.

2. Історія міст і сіл УРСР . Полтавська область Київ. Наукова думка.-1967.-с.771.

3. Новосанжарщина. П.Жаботинський. ПФ “Формат”. – 2006. –с.53-56.

4. Полтавщина. Енциклопедичний довідник за редакцію А.В.Кудрицького. Київ “Українська енциклопедія”. – 1992.-с593.

Всеукраїнська історико – географічна експедиція

учнівської молоді “Історія міст і сіл України”

Історія с. Богданівка

Богданівський НВК

2009 р.