ииииииииииииииииииииииУкраїна
мЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
Голови обласної державної адміністрації
тт19.09.2006 иииииииииииииии иииииииииииииииии№ 385
в Запорізькій області
2. Головам райдержадміністрацій забезпечити розробку Концепцій розвитку туризму і курортів на відповідній території.
3. Рекомендувати міськвиконкомам міст обласного значення здійснити заходи, передбачені в п. 2 цього розпорядження.
4. Управлінню культури і туризму облдержадміністрації разом із управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації до 20.10.2006 підготувати проект рішення обласної ради щодо інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів в Запорізькій області.
5. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації Фролова М.О.
Виконуючий обов'язки
голови облдержадміністрації иии иииииииииииииииМ.О. Фролов
................................................................ .Затверджено
........................................................................розпорядження голови обласної
..................................................................... державної адміністрації
..розвитку туризму і курортів в Запорізькій області
1. Проблема розвитку галузі
Ця Концепція спрямована на реалізацію положень Конституції України, Закону України "Про курорти", Закону України "Про туризм".
Україна займає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та історико-культурними ресурсами, здатними генерувати значний туристичний інтерес у вітчизняних та іноземних подорожуючих. Це в повній мірі відноситься до ресурсних можливостей Запорізької області. Однак, національний, і в тому числі регіональний, туристичний продукт, має низьку конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках.
Завдяки стрімким темпам росту наприкінці ХХ століття туристична галузь стала однією із найбільш потужних галузей світової економіки. Саме туризм часто є каталізатором, що стимулює як активний розвиток окремих галузей економіки, так і соціально-економічний розвиток окремих країн. Усе це свідчить про те, що в туристичній галузі, завдяки її значному впливу на економічний і соціальний розвиток країни, повинна знаходити реалізацію державна політика, а також вона повинна знаходитися під пильним контролем громадськості.
Запорізька область хоча і є насамперед промисловим регіоном, але водночас володіє значними рекреаційними ресурсами; пам’ятками природи та історії, які створюють сприятливі умови для усіх видів масового відпочинку та туризму.
Запорізький край представлений багатим культурним життям. Все це є реальним підгрунтям для успішного розвитку туризму в регіоні, що в свою чергу приведе до таких позитивних наслідків, як:
росту економіки;
створення нових робочих місць;
розвитку соціальної інфраструктури територій;
популяризації туризму як галузі;
розвитку міжнародних відносин;
розвитку готельного та курортного бізнесу;
створення сприятливих умов для вивчення національно-культурної спадщини України, задоволення культурних потреб громадян України й іноземних туристів;
створення сприятливих умов для збільшення доходів сільського населення України завдяки розвитку сільського туризму, знайомства з красою і розмаїтістю української культури, створення умов для відпочинку і оздоровлення малозабезпечених громадян України.
Геополітичні та соціально-економічні зміни, розвиток інформаційних технологій радикально вплинули на параметри міжнародного туристичного потоку, призвели до трансформування туристичної галузі з такої, що орієнтована на обслуговування організованих туристів, в індустрію, спрямовану на задоволення різноманітних потреб мільйонів індивідуальних подорожуючих.
Індивідуальний, комплексний та мобільний характер сучасного туризму сформував попит на безпечне для життя і здоров’я середовище, здатне забезпечити права громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров’я, задовольнити їх духовні потреби при здійсненні туристичних подорожей.
Враховуючи зазначене, основними причинами неефективної реалізації конкурентних переваг унікального ресурсного потенціалу Запорізького регіону є:
низька якість складових туристичного продукту: значна частина природних територій та об’єктів культурної спадщини непристосована для туристичних відвідувань, туристична інфраструктура в цілому не відповідає якісним параметрам, а туристичні послуги у більшості секторів туристичної індустрії – вимогам щодо якості обслуговування;
відсутність комплексної політики держави, не сформованість раціональних форм державного управління у сфері туризму і діяльності курортів, невідповідність нормативно-правового та організаційно-фінансового забезпечення сучасним потребам населення та економіки держави, існуючим параметрам туристичного потоку, тенденціям розвитку туризму.
Як наслідок, сфера туризму і діяльності курортів не забезпечує повноцінного виконання економічних, соціальних і гуманітарних функцій, зокрема, підвищення якості життя населення; формування гармонійно розвиненої особистості; збереження довкілля та культурної спадщини; наповнення бюджетів, створення робочих місць.
2. Стан розвитку сфери туризму та курортів у регіоні
Стан розвитку сфери туризму та курортів у регіоні характеризується такими основними чинниками:
недостатнім рівнем усвідомлення населенням та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону;
відсутністю сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів;
відсутністю ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об’єктах туристичних відвідувань і за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання усіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі;
відсутністю сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, не належною підтримкою розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема, в’їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного туризму;
руйнацією системи соціального туризму, практичною недоступністю туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями;
відсутністю належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року";
недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів в регіоні, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування;
відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів, відсутністю спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів;
недостатнім нормативним, методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;
недостатнім за кількісними, якісними параметрами та за структурою рівнем науково-методичного та кадрового забезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях.
3. Мета і основні завдання
Мета Концепції - окреслення шляхів розбудови туристичної інфраструктури регіону та діяльності курортів, створення найбільш сприятливих умов для їх розвитку, включення об'єктів культурної спадщини регіону до національних і світових туристичних маршрутів, залучення інвестицій, створення конкурентноспроможного туристичного продукту, нарощування обсягів надання туристичних послуг, ефективного використання рекреаційних ресурсів.
4. Нормативно-правове забезпечення
Основу нормативно-правового забезпечення сфери туризму і діяльності курортів складають Закони України “Про туризм” та “Про курорти”.
Крім того, діяльність у сфері туризму і діяльності курортів регулюється Водним, Лісовим та Земельними кодексами України, Кодексом України про надра, Законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, постановами Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів”, “Про затвердження порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів”, національні стандарти “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги”, “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення” та “Послуги туристичні. Класифікація готелів” та іншими нормативно-правовими актами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 № 583 "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки", постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 612 "Про затвердження Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках", рішення обласної ради від 19.03.2004 № 22 „Про Програму розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року”, розпорядження голови облдержадміністрації від 14.07.2006 № 277 "Про створення акредитаційної комісії з питань видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцями туристичного супроводу по Запорізькій області та затвердження її складу", розпорядження голови облдержадміністрації від 03.08.2004 № 326 "Про заходи щодо підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму в Запорізькій області до 2010 року" та інших нормативних документів галузі.
5. Туристичний потік у Запорізькій області
У 2005 році загальна кількість обслугованих склала 96202 осіб, із них: туристів, охоплених внутрішнім туризмом - 64777 осіб, в'їзний туристичний потік іноземних туристів склав 2293 особи, виїзний туристичний потік - 5423 особи. Обсяг наданих туристичних послуг за 2005 рік склав 40106,101 тис. грн., платежі до бюджету - 2460,274 тис. грн.
6. Природні рекреаційні ресурси
Територія Запорізької області характеризується унікальним поєднанням природних умов, ландшафтів і різноманітних рекреаційних ресурсів, що сприяє розвиткові курортно-рекреаційної сфери.
У цілому курортні та рекреаційні території складають майже 15 % площі області.
Верховна Рада України 11.01.2005 прийняла Закон України „Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості м. Бердянськ Запорізької області курортом державного значення”.
Запорізька область має значні запаси різноманітних природних лікувальних ресурсів, які надають перспективи значного розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери.
У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія.
Незважаючи на зазначене, продовження існуючого курсу на хижацьке використання природних ресурсів зумовить їх швидке виснаження. Зазначена ситуація зумовлена відсутністю:
Державного кадастру природних територій курортів України та Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;
нормативно-правових актів про визначення природних територій курортами державного та місцевого значення із встановленням меж округу та зон санітарної охорони курортів;
затвердженої на державному й регіональному рівнях (відповідно) медична спеціалізація курортів;
затвердженої та скорегованої містобудівної документації на більшості курортних територій;
державного моніторингу курортних територій;
достатнього обсягу фінансування з місцевих бюджетів протиерозійних і протизсувних робіт, що загрожує руйнуванням частини прибережних територій та пляжів курортів;
державного нагляду і контролю за додержанням правил і норм використання лікувальних ресурсів (наявні унікальні природно-оздоровчі ресурси використовуються неефективно, існує тенденція до їх руйнування і знищення);
диференційованих тарифів з плати за користування природними лікувальними ресурсами у залежності з цінністю зазначених ресурсів тощо.
Важливим питанням санітарної охорони курортних територій є проблема утилізації та переробки побутових відходів. На жодному курорті регіону немає сучасних підприємств з їх утилізації, побутові відходи вивозяться на сміттєзвалища, які розміщені на курортних територіях і являють собою певну екологічну небезпеку.
7. Історико-культурні ресурси
На території Запорізької області на державному обліку перебуває 8031 пам’яток, в т. ч. 1677 - історії, 6276 - археології, 78 - монументального мистецтва. До Реєстру пам'яток національного культурного надбання України занесено 3 пам'ятки історії, 8 - археології та 3 заповідники: Національний заповідник "Хортиця", державний історико-археологічний музей-заповідник "Кам'яна Могила" (м. Мелітополь), історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" (м. Василівка).
В області діє 21 музей державного підпорядкування з загальною кількістю близько 330,0 тис. предметів основного фонду. Але більшість музейних експозицій тематично складні та побудовані на застарілих методологіях і технологіях.
До 60 % об'єктів культурної спадщини перебуває у незадовільному стані та потребує проведення робіт з реставрації або реконструкції, облаштування для туристичних відвідувань.
Низький рівень розвитку культурно-пізнавального туризму, спричинений, в основному, відсутністю нормативно-правового забезпечення питань використання культурної спадщини в туризмі, обмеженою транспортною доступністю більшості об'єктів; занедбаним станом об'єктів культурної спадщини, непідготовленістю музейних експозицій та прилеглих територій до туристичних відвідувань, у тому числі іноземними туристами та особами з обмеженими фізичними вадами. Суттєво ускладнює належне використання об'єктів культурної спадщини недостатність фахівців туристичного супроводу та їх невідповідна кваліфікація.
8. Альтернативи розвитку туристичної галузі в регіоні
На цей час наявні такі варіанти вирішення проблем у сфері туризму та діяльності курортів.
Варіант 1. Здійснення розвитку туризму на принципах саморегуляції.
Переваги: економія коштів державного бюджету на первинних етапах розвитку.
Недоліки:
значні витрати бюджетів усіх рівнів пов’язані із необхідністю ліквідації наслідків нераціонального використання туристичних ресурсів, порушення екологічної рівноваги;
поглиблення негативного впливу туристичної діяльності на оточуюче середовище, занепад більшості об’єктів культурної спадщини та втрата найцінніших природних ресурсів;
уповільнення темпів розвитку туризму і діяльності курортів, поглиблення процесів “тінізації” та регіональних соціально-економічних диспаритетів, зменшення частки очікуваних доходів у державному та місцевих бюджетах;
створення негативного туристичного іміджу країни на міжнародному туристичному ринку, зменшення в’їзного туристичного потоку;
подальше зниження рівня якості послуг для туристів і безпеки в туризмі, погіршення якості життя населення, поява у громадян невіри в можливості держави щодо забезпечення дотримання у сфері туризму інтересів соціально не захищених верств населення, зниження рівня довіри до держави та зростання демократичного дефіциту.
Варіант 2. Забезпечення сталого розвитку туризму через активізацію та впровадження ефективних механізмів державного регулювання.
Переваги:
подолання негативних тенденцій у сфері туризму та діяльності курортів;
поліпшення якості життя населення, забезпечення доступності туристичних ресурсів для всіх верств населення;
збереження унікальних природних та історико-культурних ресурсів;
посилення позитивного туристичного іміджу країни на міжнародному туристичному ринку, збільшення в’їзного туристичного потоку;
прискорення темпів розвитку, збільшення частки очікуваних доходів від сфери туризму та діяльності курортів у бюджетах усіх рівнів;
зменшення наявних регіональних соціально-економічних диспаритетів, посилення “прозорості” туристичної діяльності.
Недоліки: необхідність забезпечення державної підтримки на постійній основі через прийняття відповідних бюджетних програм.
Для Запорізького регіону пропонується оптимальний варіант, який забезпечує сталий розвиток туризму і курортів через встановлення і підтримання рівноваги між збереженням природних і історико-культурних ресурсів, економічними інтересами і соціальними потребами та розвитком туризму, а також створення сприятливих умов для формування якісного національного туристичного продукту.
Ефективне використання наявного ресурсного потенціалу забезпечується через запровадження комплексного управління туристичними ресурсами, туристичне районування, встановлення системи пріоритетів як за видами туризму, так і територіальних, максимального рівня розвитку туризму в межах, визначених територій через аналіз їх несучої ємності, гранично припустимих навантажень на об’єкти туристичних відвідувань та оцінки впливу туристичної діяльності на навколишнє середовище.
При цьому захист соціальних інтересів населення у сфері туризму і діяльності курортів забезпечується через запровадження мінімальних соціальних стандартів в туризмі. Інфраструктурний характер туризму, його безпосередній вплив на значну кількість видів економічної діяльності та якість життя населення зумовлює необхідність встановлення таких стандартів. Водночас, наявність мінімальних соціальних стандартів у туризмі, створює сприятливі передумови для розвитку соціального туризму на принципах адресної допомоги.
Впровадження оптимального варіанту створює сприятливі передумови для концентрації наявних організаційно-фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів на розв’язанні найгостріших проблем у сфері туризму і діяльності курортів, розвитку найцінніших природних територій та об’єктів культурної спадщини, забезпеченні захисту економічних інтересів держави від реальних і потенційних загроз у сфері туризму на внутрішньому та міжнародних туристичних ринках.
Реалізація оптимального варіанту розвитку туризму і курортів у Запорізькій області дасть змогу забезпечити:
зміцнення здоров'я та поліпшення якості життя населення, запровадження соціального туризму, покращення соціальної стабільності та соціальної безпеки;
безпеку туристів і подорожуючих, захист їх прав, законних інтересів і збереження їх майна;
сприяння відродженню національної культури та народних ремесел, формуванню національної свідомості та патріотичному вихованню;
збереження та відновлення унікальних природних та історико-культурних ресурсів, історичних місць, залучення інвестицій у розвиток інженерно-транспортної та комунальної інфраструктур;
скорочення невиправданих бюджетних витрат, раціональне використання фінансових і матеріальних ресурсів, наповнення бюджетів усіх рівнів, надходження валютних коштів;
створення нових і збереження наявних робочих місць, розвиток малого та середнього підприємництва у сфері обслуговування та розширення тимчасової зайнятості у сільській місцевості;
створення рівних можливостей для суб'єктів туристичної діяльності, формування передумов для розвитку ефективного та прозоро організованого туристичного ринку, єдиного нормативно-правового простору;
створення сучасних об’єктів туристичної інфраструктури в межах територій з високою концентрацією цінних природних та історико-культурних туристичних ресурсів за напрямами національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних автомагістралей;
удосконалення системи інформаційного забезпечення сфери, створення сприятливих умов для забезпечення рівного доступу до інформації;
істотне підвищення ефективності державної політики у сфері туризму і діяльності курортів, виконання державою функцій з координації, планування, регулювання, стимулювання, захисту інтересів туристів, розвитку соціального туризму, маркетингу національного туристичного продукту, стандартизації та сертифікації тощо;
вдосконалення існуючих і впровадження нових ефективних механізмів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, наукових і освітніх установ сфери туризму у забезпеченні сталого розвитку туризму;
розроблення інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів в регіоні в рамках програм соціально-економічного розвитку територій;
розвиток міжнародного співробітництва та євроінтеграційних процесів у сфері туризму та діяльності курортів, поліпшення туристичного іміджу регіону.
9. Впровадження Концепції
Впровадження Концепції здійснюватиметься шляхом реалізації рішення обласної ради від 19.03.2004 № 22 „Про Програму розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року”, розроблення та реалізації обласної Програми розвитку туризму і курортів до 2016 року.
10. Основні концептуальні засади
розвитку туризму і курортів в регіоні
Проблема розвитку туризму і курортів в регіоні, яка знаходиться на перетині міжвідомчих галузевих інтересів, потребує консолідації зусиль і поєднання суміжних напрямів діяльності.
При її вирішенні необхідно використати нагоду знаходження під однією управлінською вертикаллю таких напрямків, як культура та туризм, поєднання та взаємопроникнення діяльності щодо взаємодії із громадськими організаціями національних меншин, суб'єктами туристичної галузі, культурно-дозвільними закладами, структурами із пам’яткоохоронної та музейної роботи з метою вироблення найбільш ефективної моделі розвитку туристичної інфраструктури краю.
Враховуючи той факт, що пріоритетними туристичними об'єктами регіону є комплекс пам’яток Національного заповідника "Хортиця", такі пам'ятки загальнонаціонального значення як історико-археологічний заповідник "Кам'яна могила" (м. Мелітополь) та історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" (м. Василівка), необхідно здійснити комплекс заходів щодо включення до внутрішніх туристичних маршрутів інших унікальних природно-ландшафтних, історичних, містобудівних, історико-архітектурних туристично привабливих об'єктів у районах та містах Запорізької області. З цією метою необхідно створити та поповнювати банк їх даних, що дозволить не лише суттєво змінити імідж області як промислового мегаполісу, але й надасть новий потужний поштовх соціально-економічному розвитку територій.
Слід також враховувати суттєвий вплив на розвиток туризму в регіоні поширеного курортно-рекреаційного ареалу, зокрема, баз відпочинку в акваторії р. Дніпро (м. Запоріжжя, Запорізький район), унікального оздоровчого потенціалу узбережжя Азовського моря (м. Бердянськ, Бердянський, Приморський, Приазовський та Якимівський райони).
Найбільш перспективними для розвитку в регіоні є історичний, спортивний, зелений, сільський, дитячий, молодіжний, діловий та інші види внутрішнього та зовнішнього туризму.
Завдання щодо розвитку туризму та курортів у регіоні передбачають якісно новий рівень співпраці влади та громадських організацій національних меншин.
Її змістом є спроба використати набутий національно-культурними товариствами досвід щодо збереження та популяризації своєї духовної спадщини з метою розвитку курортно-туристичної інфраструктури регіону, прискорення інтеграційних процесів у європейську спільноту, залучення інвесторів з їх етнічних батьківщин.
Концептуальне бачення цієї спільної роботи полягає у такому.
Громадські організації національних меншин у місцях компактного проживання своїх етносів із числа першопоселенців на землях Півдня України (у більшості випадків це територія Приазов'я), долучаються до створення нових туристичних об'єктів та маршрутів. Зокрема, це можуть бути болгарські, німецькі, чеські дворики, постоялі двори, пункти харчування із асортиментом національних страв; відтворені або реконструйовані господарські будівлі - кузні, млини, рибні заводи тощо, де у обслуговуванні туристів будуть брати участь фахівці із народних звичаїв та творчі колективи національно-культурних товариств. Створення цих об'єктів необхідно здійснювати паралельно із розвитком пріоритетних об'єктів загальнонаціонального значення та відтворенням пам'яток культури титульної нації. Ці ресурсні можливості етнонаціональної політики в регіоні дозволяють надати потужний імпульс розвитку внутрішнього туризму та започаткувати такий практично новий його напрямок - етнотуризм, який може стати візитною карткою саме Запорізького регіону.
Одним із першочергових завдань є здійснення інвентаризації курортно-туристичної інфраструктури та складання єдиного реєстру з відомостями про матеріально-технічний стан об'єктів, розробка нових туристичних маршрутів, облаштування туристичних комплексів, об'єктів готельного бізнесу, під'їзних шляхів, пунктів громадського харчування.
Потребує уваги питання про резервування територій для споживачів туристичних послуг, науково-методичне, інформаційно-рекламне та кадрове забезпечення, зокрема, створення інформаційних туристичних центрів, а також створення пошуково-рятувальних служб та необхідних умов забезпечення безпеки туристів.
Одним із напрямків підвищення ефективності діяльності галузі є виставкова робота, в тому числі, створення єдиного регіонального виставкового стенду, видання друкованої рекламної продукції, картографічного матеріалу.
До актуальних питань курортно-рекреаційної роботи належить надання сприяння Бердянському міськвиконкому щодо роботи над проектом Державної
програми розвитку природних територій м. Бердянськ, підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження режиму округу і зон санітарної охорони курорту державного значення м. Бердянськ Запорізької області". Актуальною проблемою є сприяння розвитку прибережних територій Бердянського, Приазовського, Приморського та Якимівського районів.
З метою найбільш ефективного розвитку курортно-туристичного потенціалу територій потребує розробки єдиний інвестиційний проект розвитку курортно-туристичної інфраструктури регіону, що в свою чергу дасть можливість включити об'єкти туризму до Генеральних планів розвитку територій та забезпечити залучення інвестицій у цю сферу.
Керівник апарату
облдержадміністрації .......................... ........................Р.В. Дригинич