Козубаль Юрій Васильович

03.05.1921р.

Освіта – 7 класів польської школи. В 1935р. вступив до Станіславського училища дерев’яних промислів. Працював черговим по залізничній станції в с.Лоєва, звідки вийшов на пенсію.

На фронт пішов у 21рік тобто в 1942р. і до 9 травня 1945р. воював на 3 Білоруському фронті в 16 стрілецькій дивізії під командуванням Кошового, комдива – Ісакова. Був рядовим, поранень не мав.

Визволяв Латвію, литву, Східну Прусію.Дійшов до Пілави (тепер Балтійськ)

Нагороди в час війни:

Медаль «За перемогу над Німеччиною»

Спогади : найбільше запам’яталася битва за Кенінсберг (Калінінград) та битва за Пилаву.

Бойові побратими: Іван Грабовецький (с.Грабівка Богородчанський р-н та Снігур (Східна Україна)

Було важко, але ми вірили в перемогу.

Хопта Матвій Юрійович

09.08.1914р., інвалід 2 гр.

Освіта – 4 класи польської школи.

На війну пішов з Польщі в 1944р. Служив у піхотних військах, помічник кулиметника. 13 стрілкова дивізія 42 полк І-укр. фронт, Віслінські частини. Поранений у грудні 44р. за Одрою у м.Бресляв. Лікувався в м. Ченстахові. Був учасником параду у познані, де був присутній Жуков у 1944р.

Нагороджений медаллю «За бойові заслуги»

Спогади: Найбільше запам’яталися німецькі окопи шириною 6-8 м. Та радянські війська всерівно знаходили вихід. Причіпляли збоку довгі балки, брали на танк піхоту. Ті зіскакували з танка перед окопом, привязували вниз, танк переїздив. Балки відчіпали і їхали далі.

Пліщук Іван Семенович

07.07.1922р., інвалід 1 групи

Освіта – 3 класи польської школи.

Працював до 1940р. на залізничній дорозі зв’язківцем.

Закінчив війну 17 км. до Берліна.

Поранений 28 квітня 1945р. Лікувався спочатку в Австії, потім місяць в Парижі, а в !946р. відправили в Астрахань, після – в Куйбишев. 6 грудня 1946р. прибув додому працював завклубом.

Спогади : На фронт пішов 17-18 серпня 1944р. у віці 22 роки. Збір у Перемишлі, зв’язківець. Служив у піхотній частині. Скрізь ходили пішки, по понтонних мостах, тягнеш катушку і йдеш по воді.