З історії закладу

Перша школа в селі відкрилась початкова, директором якої до 1963 року працювала заслужена вчителька УРСР Наталія Степанівна Бурко. За багаторічну сумлінну працю вона нагороджена Орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. В 60 років Наталія Степанівна пішла на пенсію і її замінила Гапон Галина Яківна./Галина Яківна народилася 30 березня 1920 року в с.Бзів. Дівчина росла в сім´ї небагатого селянина. Навчалася в початкових класах церковно-приходської школи. Здобувала освіту вчителя початкових класів у Ржищівському педагогічному училищі. В 1936 р. вступила до Київської педагогічної школи, яку закінчила в 1939 році. Після закінчення педагогічної школи була направлена на роботу далеко від дому, в село Вільшанська Новоселиця, що в Гребінківському районі, вчителем початкових класів. Працювала там до початку війни, до червня 1941 року, тоді й повернулась до рідної домівки.

В 1943 році, після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, почали відбудовувати школу. І от з вересня 1943 року в селі Бзів, після трирічної перерви діти знову пішли до школи. Директором школи був Вятець Кузьма Денисович. Галина Яківна пішла працювати, давати дітям знання. Учнів у школі було багато, а школа мала лише 2 класні кімнати, тому навчатись доводилося в 2 зміни. Програм, зошитів, підручників у вчителів та учнів не було, діти навчались за одним підручником. Щоб навчити дітей писати, вчителі змушені були розлініювати аркуші паперу для письма. Коли Кузьма Денисович пішов на фронт, школу очолила Бурко Наталка Степанівна.

       Галина Яківна пропрацювала в рідній школі 2 роки, а в 1945 році була переведена до Борівської початкової школи, де навчала дітей 2 роки. В 1947 році помирає батько і дівчина знову повертається додому, в рідну школу. З 1948 до 1951 року навчається в Київському учительському інституті і йде працювати вчителем географії у Веселинівську середню школу. В 1958 році помирає мама і дівчина знову повертається працювати до свого села. Галина Яківна була нагороджена медаллю «За працю під час Великої Вітчизняної війни», медаллю до 110 річчя В.І.Леніна,грамотою відділу освіти «За трудові досягнення»/.

        Початкова школа проіснувала 1 рік, з 1968 по 1969 роки. Викладались арифметика, українська та російська мови, історія, географія. Коли школу закрили, діти знову змушені були ходити в сусіднє село, тепер уже в Морозівку. Дітей було більше 100, і радгосп імені Тімірязєва автобусом возив учнів за 6 кілометрів до школи.

        В 1986 році в приміщенні сільської контори почала діяти початкова школа, де займались учні трьох класів. Вчителями працювали Ольга Володимирівна Соколан, Ольга Павлівна Ткаченко, Ксенія Михайлівна Дзьобак.  В 1989 році в селі, під керівництвом директора радгоспу імені Тімірязєва Казімірова Юрія Васильовича була збудована середня школа.

Окрім того в школі діє власний музей, який зберігає пам’ять не лише про будівництво школи, а й про історичні пам’ятки минулого та незабутні подвиги героїв села.