Городоцький район є одним із 20 районів Львівської області та розташований у центральній частині Львівщини близько до обласного центру. В адміністративному поділі до Городоцького району віднесено 80 населених пунктів, об'єднаних у 32 місцеві ради, з яких 2 міських, 29 – сільських та 1 – селища міського типу.

Городоцький район знаходиться у центральній (західній) частині Львівської області у басейнах річок Дністра та Сяну. Межує на півночі з Яворівським, півдні – Дрогобицьким, сході – Пустомитівським і Миколаївським, на заході – з Самбірським і Мостиським районами області. Цей район займає площу 726 км2, що становить 3,33% території області або 0,12% території України. За середньої величини районів області 1090 км2, Городоцький район є невеликим. Порівняно з сусідніми районами за площею він поступається майже усім, окрім Миколаївського (697 км2). Географічні координати крайніх точок території району: північна (с. Лісновичі) – 49053’ пн. широти; південна (с. Тершаківці) – 49030’ пн. широти; східна (с. Суховоля) – 23052’ сх. довготи; західна (с. Зелений Гай) – 23020’ сх. довготи. Географічний центр району знаходиться на північно-західній околиці с. Зашковичі, довжина кордонів району становить понад 170 км.

Районний центр – м. Городок - знаходиться у північній частині району на річці Верещиця (басейн Дністра). Відстань від центру Городка до Львова - 30 км за середньої для райцентрів області 68,5 км. Городоцький район, поряд із Пустомитівським і Миколаївським, відноситься до центральних районів Львівщини.

Вперше Городок здадується під 1213 роком. Ще древній Галицько-Волинський літопис зафіксував, як у 1227 році новгородський князь Мстислав Удатний стояв зі своїм військом у Городку. У XIV сторіччі Городок як окреме королівське місто увійшов до складу Львівської землі, а пізніше став центром Городоцького староства.

За період 1387 до 1434 року король Польщі Владислав II Ягайло часто навідувався і подовгу жив у Городку: монарха приваблювало розкішне полювання в околицях міста. Фактично, він гостював тут протягом всього свого свідомого життя. Тут, в Городоцькому замку, від якого й каменю не збереглося дотепер, великий князь литовський та самодержець польський і помер в останній день весни 1434 року. За свідченням відомого історика Длугоша, короля звела зі світу застуда, яку підхопив за місяць до смерті в Медице, де ходив до ліса слухати солов'їв. Тому стараннями місцевих жителів з 1 січня 1906 року місто мало назву "Грудек (Городок) Ягєллонські" - а поляки його так називають і дотепер, на противагу всім іншим численним Городкам, як на Україні, так і в Польщі.

У 1903 році у центрі Городка встановлюють перший на теренах тогочасної Польщі пам'ятник королю Ягайлу, цьому видатному гравцю на шахівниці Центральної Європи Середньовіччя - в знак пошани до його сантименту до цього міста. (Фото монументу хочете оглянути? Ласкаво просимо дивитись у галерею ліворуч).

В 1389 році місто одержало магдебурзьке право (за іншими даними, це відбулося у проміжок часу між 1400 та 1425 роками). Певно, тоді ж виникла історична частина міста, його серце - площа Ринок з костелом та ратушею. Городок розростався, окрім центральної частини ринку розбудовувалось два передмістя - Львівське і Черлянське.

Поступово у місті, що стояло на перехресті торгових шляхів, розвивались торгівля та промисли. Городок одержав право торгувати головним скарбом Прикарпатського краю - сіллю і став центром соляних складів. Важливим продуктом експорту була також риба, яку віддавна розводили в місцевих ставах.

За австро-угорських часів тут, як і в більшості західно-українських міст, проживало багато євреїв, тому переважна більшість згадок про Городок в Інтернеті пов'язана саме з єврейською діаспорою. Найперші поселенці-євреї з'явилися тут ще в 1444 році. У 1908 році в Городку було 13 банків, 10 з них належали євреям. Після початку Першої світової війни багато сімей виїхало з міста.

У місті збереглось багато цікавих пам'яток - міська ратуша, костел, церкви Миколая (1510 р.) та Івана Хрестителя (1670 р.), старий млин. На жаль, не зосталося на пам'ять про єврейську общину жодної споруди з цілого комплексу божниць, які стояли над ставом ще в 20-30-х роках ХХст. У Городку була як дерев'яна синагога з XVII, так і комплекс мурованих божниць з XVII-XVIIІ століть. Маємо лише світлини, які демонструють ці пам'ятки архітектури зацікавленим історикам.