Міжнародна ініціатива

"Внесок країн/особистостей у світовий розвиток"

 

Резюме, онтологія та потенціал Проєкту

 

Результат і подальші дії

 

Наукові дослідження в рамках Проєкту постійно супроводжувалися дослідною експлуатацією моделей, рішень, технологій та методології. Головною метою було знайти механізми і форми об’єднання суб’єктів підприємництва з різними формами власності на базі “організованого економічного поля”, яке б забезпечувало розрахунково-клірингове обслуговування та єдиний протокол електронної взаємодії, а також інструменти хеджування як основу оптимізації цінових політик.

 

В процесі дослідної експлуатації увага зосереджувалась на створенні прототипів та фрагментів систем та на їх поєднанні у цілісну цифрову інституційну платформу. Опрацьовувались механізми цифрового документообігу, електронного підпису, цифрових адміністративних послуг, розрахунково-клірингового обслуговування, а також системи електронного урядування, Е-банкінгу, Е-освіти, Е-охорони здоров’я, Е-міністерства, Е-сільського господарства, Е-регіону та Е-підприємництва.

 

В дослідній експлуатації взяли участь понад 25 тисяч користувачів, частина яких і сьогодні продовжує експлуатацію своїх систем та ресурсів, створених на базі віртуального сервера Проєкту.

 

Роботи проводились без бюджетного фінансування на основі поєднання науки і практики при усвідомленні спільної мети як розробників, так і користувачів щодо пошуку інституційних форм цифрової взаємодії, які б забезпечували доступ до сучасних цифрових технологій з необхідним рівнем безпеки, конфіденційності та правових гарантій. Причому користувачі були основними постановниками задач і в більшості випадків надавали системні рішення, базуючись на власному практичному інтересі.

 

Результати комплексних тестових випробувань підтвердили дієздатність та спроможність до саморозвитку розроблених системних рішень, інтерфейсів та методологічних підходів, а також їх відповідність сучасному еволюційному розвитку суспільних процесів. За результатами дослідної експлуатації створювалась модель цифрової інституційної платформи, яка дозволяла на самоорганізаційному рівні проводити управління різними сценаріями розвитку, конфігураціями систем та алгоритмами взаємодії. Ця модель склала головний базис Угоди .

 

Результати проведених досліджень доповідались на 2-му Кіровоградському соціально-економічному форумі «Інформаційне суспільство і влада - 2013»:

• Поленок С.П. Система цифрового державного управління.
• Ратушин Ю.А. Створення цифрового ринку і систем бізнес-інтелекту (пояснення до проекту Угоди).

 

 

Заключні положення

 

За результатами наукових і дослідно-пошукових робіт та в процесі проведення дослідної експлуатації в рамках Українського законодавства було ратифіковано дві міжнародні угоди  (прийняті як Закони), які мали екзогенний характер, а також прийняті три постанови Кабінету Міністрів України, які безпосередньо стосувалися організованих ринків та організованих економічних полів.

 

В розробці і дослідній експлуатації моделі стійкого господарювання – поліцентричної цифрової платформи суспільних благ – прийняло участь більше ніж 25 тисяч користувачів.

 

Вирішенням питань розвитку створеного прототипу моделі в ході дослідної експлуатації займалися різні соціальні групи (вчені, вчителі, лікарі, державні службовці, підприємці) та пасіонарні індивідууми, які під час тестових випробувань створили всеохоплюючу (цілісну) модель для розгортання масової екосистеми цифрової взаємодії.

 

Розроблена модель цифрової інституційної платформи є першим в новітній історії  продуктом творчості мас та результатом їх інноваційного творення цифрових суспільних благ.  Ця платформа і її спрямованість на розвиток “поліцентричних” суспільних інститутів відповідає сьогоднішнім напрямкам еволюції щодо побудови цифрового суспільства, цифрової економіки та цифрової демократії і є реалізацію задекларованих світом принципів стійкого розвитку.

 

Запровадження на базі цифрової інституційної платформи цифрових “поліцентричних інститутів”, “організованих економічних полів” та “організованих ринків”, які створюють робочі місця нової якості, що об’єднані електронною системою взаємодії людського, матеріального та природного капіталу, утворюють оптимізаційну модель стійкого розвитку в світовій системі господарювання.   

 

За результатами проведеної роботи Міжнародним науковим консорціумом IMC був представлений Проєкт щодо “зміни формату міжнародних відносин з відстоювання свого "життєвого простору" (lebensraum) на “Внесок країн, народів, особистостей у світовий розвиток”.

 

Обговорення Проєкту пройшло на Міжнародній конференції «Проєкт "Внесок країн/особистостей у світовий розвиток" та створення Міжнародної Корпорації (Хабу) з управління проєктами сталого розвитку».

 

Подальші дії стосуються виконання Резолюції Міжнародної конференції.