Питання та відповіді

Питання та відповіді

по Проєкту "Внесок країн/особистостей у світовий розвиток"

та щодо створення Міжнародної Корпорації (Хабу) з управління проєктами сталого розвитку

1. Що таке Консорціум?

Незалежне міжнародне об’єднання вчених, що займаються питаннями кібернетики (науки про системи управління) і науковим забезпеченням рішень проблем сталого розвитку. Діяльність Консорціуму не має ні прямої, ні опосередкованої залежності від урядів, міжнародних корпорацій, політичних чи партійних організацій, громадських формувань і бізнесу.

2. Що таке “цифрова інституційно-господарська платформа”?

Цифрова інституційно - господарська платформа (по аналогії з соціальними мережами) – це система господарських інститутів, об’єднана одним правовим полем цифрових комунікацій та зворотних зв’язків, що забезпечує правосуб’єктність та юридичну значимість для цифрової господарської взаємодії. Цифрова інституційно - господарська платформа включає в себе цифровий інформаційний ресурс, який самостійно генерується користувачами. Ця платформа базується на кібернетичних розробках, зокрема, надає широкі можливості для розгортання та взаємодії систем штучного інтелекту. Цифрова інституційно - господарська платформа пройшла дослідну експлуатацію.

Акаунти платформи (системні одиниці) представляють собою цифрові суб’єкти і мають наступну структуру: фронт-офіс, бек-офіс, система управління повідомленнями, система управління даними, цифровий підпис, система моніторингу, а також інші функціональні сервіси. Архітектура платформи базується на нейро-семантичних технологіях. Платформа проектувалася і підтримується відповідно до стандартів і вимог "Програмної інженерії" (рекомендацій IEEE Guide to the Software Engineering Body of Knowledge – SWEBOK).

Приклади акаунтів цифрової інституційно - господарської платформи http://c2n.biz/:

http://c2n.biz/registration/index.php?id=2551 - Прототип цифрової компанії

http :// www . c 2 n . biz / registration / index . phpHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55" HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55"?HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55" HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55"idHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55" HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55"=55HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=55" - Мінагрополітики

Приклади індивідуальних систем державних чиновників:

httpHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=505"://HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=505"wwwHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=505".HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=505"c2n.biz/registration/index.php?id=505

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4945

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4920

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4919

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4948

Приклади державних структур:

httpHYPERLINK "http://content.net.ua/registration/index.php?id=142"://HYPERLINK "http://content.net.ua/registration/index.php?id=142"contentHYPERLINK "http://content.net.ua/registration/index.php?id=142".HYPERLINK "http://content.net.ua/registration/index.php?id=142"net.ua/registration/index.php?id=142 - Департамент Житом аграр

http://www.c2n.biz/registration/index.php?idHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=523"=523HYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=523" - Департамент Кіровоград аграр

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1622 - Департамент охорони здоров’я

http :// www . c 2 n . biz / registration / index . php ? id =1565& page _ id =61403& categ _ id =30678 - Департамент охорони здоров’я Вінниці

https://c2n.biz/registration/index.php?id=123&page_id=52598&categ_id=27561

Приклади : школи, лікарні, підприємства.

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2733

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4256

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5171

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1240

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1239&page_id=5354&categ_id=4350

http :// www . c 2 n . biz / registration / index . php ? id =1622& page _ id =41589& categ _ id =25200

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1299&page_id=46626&categ_id=27029

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1239&page_id=33973&categ_id=4347

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5229&page_id=52794&categ_id=28743

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2482&page_id=42523&categ_id=25486

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2738&page_id=42710&categ_id=25576

http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1226

http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1300

http://www.c3n.info/registration/index.phpHYPERLINK "http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1227"?HYPERLINK "http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1227"idHYPERLINK "http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1227"=1227

https://c2n.biz/registration/index.php?id=1623

https://c2n.biz/registration/index.php?id=256 Стар Конст

https://c2n.biz/registration/index.php?id=3783

https://c2n.biz/registration/index.php?id=3675

https://c2n.biz/registration/index.php?id=4006

https://c2n.biz/registration/index.php?id=3695

https://c2n.biz/registration/index.php?id=4153

3. Що таке “Угода про створення Міжнародної Корпорації (Хабу) з управління проєктами сталого розвитку”?

Це міжурядова Угода з управління проєктами сталого розвитку, яка виступає інструментом переходу до нового технологічного укладу. Угода заповнює собою правовий розрив, який існує сьогодні між економічними потребами соціуму і можливостями національних законодавств, які намагаються здійснювати трансформації в умовах падаючих ринків, цифрових інновацій і “Нової реальності”.

Угода розрахована на застосування країнами, які здійснюють пошук виходу з кризової ситуації. Угода забезпечує коеволюційний генезис сталого розвитку як для окремих країн, так і для світової спільноти.

4. Що є науковою основою проєкту?

Філософія Г.Сковороди, Австрійська економічна школа (Л.Мізес, Ф.Хаєк), українська школа кібернетики (В.Глушков, М.Амосов), праксеологія (укр. економіст Є.Слуцький), розробки С.Біра (проєкт Кіберсін).

5. Що лежить в основі правового забезпечення Хабу?

Правова база з питань сталого розвитку: Монтерейський консенсус Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку (м.Монтеррей, Мексика, 18-22 березня 2002), Йоганнесбурзький План виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку (м.Йоганнесбург, Південна Африка, 26 серпня - 4 вересня 2002), Дохінская декларація про фінансування розвитку м.Доха, Катар, 29 листопада - 2 грудня 2008), рішення Конференції ООН зі сталого розвитку "РІО + 20: майбутнє, до якого ми прагнемо" (20-22 червня 2012, м.Ріо-де-Жанейро), Аддіс-Абебськоая програма дій Третьої Міжнародної конференції з фінансування розвитку (Аддіс-Абеба, Ефіопія, 13-16 липня 2015), саміт Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року “Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року”.

Технологічний формат забезпечується на основі міжнародних регламентів і стандартів: ebXML, UDDI.

Угода відповідає міжнародним зобов'язанням країн ЄС - Східне партнерство (платформа 2, 3 і 4), а також Угоди про асоціацію Україна - ЄС, зокрема, розділу "Глава 13. Торгівля та сталий розвиток", яка стосується динаміки господарського розвитку.

Процедура прийняття Угоди відповідає Статуту ООН та загальноприйнятій практиці розробки та імплементації міжнародних угод. Правовий формат проєкту Угоди підтверджено Міністерством юстиції України.

6. Як Ви бачите перехід до стійкої моделі "виробництво-споживання"?

Через ведення в рахунку ВВП показників "екозатрат" і "екоприбутку", включаючи моделі «споживання – виробництво» бюджетів країн учасників. Проведенням державної політики направленої на індивідуальну індустріалізацію в єдиному полі інформаційної взаємодії, включаючи створення електронних інститутів цифрової економіки та сталого розвитку.

Приклад моделі споживання виробництво:

Таблиця1

1. Рахунок валового продукту

1.1. Чистий валовий продукт за фактичною вартістю (2.7)

1.2. Непрямий податок (5.7)

1.3. Субсидії (…) (5.2)

1.5. Споживчі витрати населення (4.1)

1.6. Витрати на утримання державного апарату (5.1)

1.7. Капітальні вкладення (3.2)

1.8. Приріст запасів (3.1)

1.9. Експорт (6.1)

1.10. Імпорт (-) (6.3)

1.11 Екологічний прибуток (7.1)

1.12 Екологічні витрати(-), (7.3)

7. Де знаходиться штаб-квартира Хабу?

Штаб-квартира буде знаходитись в країні, яка визначена Радою уповноважених країн - учасниць. Це може бути Київ, Відень, Осло і інші міста. Від цього залежить початкове фінансування Хабу.

8. Яка планується структура Хабу?

Після підписання Угоди розробляється Статут Хабу, який і визначає структуру. За існуючою міжнародною практикою, до основних структур можуть належати: Рада керуючих, Рада конструкторів і Виконавча дирекція. Під кожен проєкт Хаб створює відповідну керуючу структуру, яка користується міжнародними преференціями Хабу.

9. Як фінансується Хаб?

Первинне фінансування Хабу проходить за рішенням Ради уповноважених країн. Воно може включати надання будівель, земельних ділянок, залучення інвестицій великих корпорацій в створення цифрової торгово-фінансової системи, використання передових технологій і т.п.

Фінансування створення і діяльності Хабу також може проводитись:

· через Міжурядовий комітет експертів по фінансуванню сталого розвитку, Форум ООН зі сталого розвитку (Комісія зі сталого розвитку ООН) і через Економічну і соціальну раду ООН;

· шляхом залучення коштів та інших активів на створення цифрової екосистеми (он-лайн платформи - відповідно до Аддіс-Абебської програми дій Третьої Міжнародної конференції з фінансування розвитку) великих ІТ-компаній: Microsoft, Oracle, Facebook, Google, китайських цифрових компаній;

· шляхом залучення коштів та інших активів до створення відкритої торгово-фінансової системи (відповідно до Монтеррейського консенсусу Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку) від міжнародних платіжних систем: Visa, MasterCard, східних (Китай) електронних платіжних систем;

· шляхом залучення коштів приватних інвесторів, які можуть мати прибуток. В даному випадку Хаб виступає гарантом їх цільового використання та безпеки відповідно до отриманих преференцій та імунітетів міжнародного рівня;

· шляхом залучення коштів відповідно до “Порядку денного в області сталого розвитку до 2030 року” Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року. Участь у фінансуванні проєктів сталого розвитку, де ООН передбачало щорічне фінансування до 5 трлн.дол;

через Фонд інструменту Сусідства та Партнерства.

10. Які преференції Хабу?

Як міжнародна організація, відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969 р), Хаб і його проєкти звільняються від податків, якщо інше не передбачене або не узгоджено Радою керуючих. Майно Хабу є недоторканним і не може бути конфісковано, включаючи майновий комплекс, що входить в проєкти Хабу.

11. Яка роль громадянського суспільства в діяльності Хабу?

Громадянське суспільство відіграє основну роль. На відміну від соціальної мережі, де немає впливу на інструменти влади, в цьому проєкті надається можливість безпосередніх комунікацій з органами державної влади, які здійснюють свою діяльність в одному інформаційному просторі. Хаб вводить інститути прямої демократії.

12. Як створюються робочі місця?

Робочі місця створюються за рахунок інвестування в проєкти Хабу, а також в цифрових компаніях, які створюються суб'єктами господарювання.

13. Як залучаються інвестиції приватного капіталу?

Під міжнародні преференції і гарантії для Хабу та для його проєктів.

14. Чи є у Хаба програма або стратегія переходу до сталого розвитку?

При переході до нового технологічного укладу, цифрового суспільства та економіки сталого розвитку немає і не може бути будь-якої стратегії або програми, так як нові смисли, концепції та мотивації не мають чіткої формалізації.

Новий технологічний уклад – це відкрита господарська екосистема, яка саморозвивається на основі еволюційних змін самих економічних суб'єктів. Правова система не може охопити нові відносини та інновації, тому повинна бути створена цифрова інституційно - господарська платформа, яка виступить системоутворюючою для розгортання нових інститутів регулювання, оподаткування та правового забезпечення, а також запровадить правові відносини між суб’єктами на основі технологічного права (правил, регламентів). Регуляція відносин при цьому відбувається на основі обмежень (фреймів), які вводяться на міждержавному рівні Радою керуючих.

Тому перехід до сталого розвитку базується в основному на розгортанні економічних інновацій, здатних запустити соціальні та економічні "двигуни" всередині суспільства з урахуванням цифрових фреймів обмежень. Причому ці фрейми забезпечують баланс між приватним інтересом та суспільними цінностями і суспільним благом.

Хаб вводить необхідне розширення правових і господарських механізмів, що виникають з появою нових засобів виробництва і пов'язаних з цим нових видів діяльності. Так, сьогоднішній Інтернет-простір має інший просторово-часовий континуум, дозволяючи здійснювати віртуалізацію фізичних процесів, в результаті чого інформаційна, комунікаційна та нематеріальна складові сьогодні превалюють в виробничих і бізнес-процесах. Це створює новий технологічний уклад, який не охоплюється рамками національного законодавства. В цих умовах Хаб, ґрунтуючись на міжнародному і існуючому праві, а також технологічному праві дозволяє подолати розрив між національним законодавством та інноваціями в економіці, яка сьогодні є глобальною.

15. Які економічні інновації можуть бути реалізовані на основі Хабу?

У зв'язку з розширенням економіки і соціальних відносин в Інтернет-простір і розширенням психодинаміки з появою “homo digital” (людини цифрової) виникає гостра необхідність в нових економічних формах і соціальних інноваціях, які б забезпечували економічний і соціальний розвиток. З одного боку, цього вимагають зростаюча економічна різноманітність, віртуалізація бізнес-процесів, нові види підприємництва та глобалізація економіки. З іншого боку, поява все нових ступенів інформаційної свободи призводить до потреби формування нових демократичних інститутів і правових механізмів, які б забезпечували інформаційний суверенітет особистості і захищали права, свободи та інтереси в нових економічних реаліях.

Такою новою інноваційної формою є цифрові компанії - економічні суб'єкти, що з'єднують господарську діяльність з новим віртуальним менеджментом, механізмами технологічного права, а також з сучасними інформаційними, фінансовими, податковими інструментами, природними і трудовими ресурсами.

Цифрові компанії повністю відповідають соціальним очікуванням суспільства щодо більш демократичних форм господарювання, які створюють широкі можливості самореалізації із забезпеченням прав, свобод та інтересів в умовах глобалізованого, високодинамічного ринку.

Разом з тим специфіка діяльності цифрових компаній в віртуальному Інтернет-просторі вимагає інституційного вирішення цілої низки правових питань і, перш за все, демократичного забезпечення інформаційного суверенітету особистості. Коли виникає цифрова взаємодія суб'єктів в Інтернет-просторі, то, з точки зору економіки, неминуче повинна виникати правосуб'єктність і юридична значущість відносин.

Серед цих правових питань можна відзначити наступні:

- вільний доступ до інформації;

- можливість створювати інформаційні ресурси і брати участь в електронному бізнесі;

- захист інтелектуальної власності та авторських прав;

- захист персональних даних (прайвесі);

- розкриття інформації;

- аудит і арбітраж.

В рамках національних законодавств вирішити ці питання неможливо, тому що електронна взаємодія в віртуальному Інтернет-просторі не має національних кордонів, а нестиковка юрисдикцій є сьогодні слабкою ланкою електронної торгівлі та Інтернет-підприємництва.

Врегулювати ці питання, пов'язані з віртуальною електронною взаємодією, можливо на основі міжнародних інституцій і організацій, якою і є Хаб. Діючи в рамках міжнародного права і використовуючи механізми технологічного права, такі інститути створюють платформу для розвитку нового технологічного укладу. А це означає створення робочих місць нової якості, зростання економіки і гармонізацію бізнесу, природи і суспільства в рамках парадигми сталого розвитку.

Інституціалізація в рамках Хабу нових активів і нових видів діяльності, які з'являються під впливом інновацій, призведе до зростання фондових ринків і розвитку корпорацій як носіїв високотехнологічних активів.

16. Що таке цифрові компанії і яка організаційна структура передбачається для компаній-нерезидентів? Що таке цифровий ринок?

Цифрові компанії – це суб'єкти економічної діяльності різних країн та різних форм господарювання, які зареєстровані в правовому полі країн-учасниць міжнародної цифрової інституційно-господарської платформи і які мають свій id (ідентифікатор) на цій платформі.

Взаємодія цифрових компаній є інноваційною формою організації бізнесу (цифрового ринку), яка забезпечує юридично значимий перехід права власності, а також безперервну оптимізацію бізнес-процесів на базі цифрового менеджменту і систем бізнес-інтелекту.

Цифрові компанії створюються суб'єктами господарювання шляхом відкриття свого акаунта в Цифровій інституційно - господарській платформі і реєструються в державних реєстраційних центрах підприємництва країн - учасниць Угоди.

Цифрові компанії, використовуючи переваги праксеології (ефективного господарювання на основі психодинаміки, що не має жорстких процедур на відміну від традиційного менеджменту), стимулюють розвиток торгівлі і забезпечують суб'єктам цифрової інституційно-господарської платформи:

правову ідентифікацію в законодавчому полі країни - реєстратора, яка є членом Хабу;
бізнес-ідентифікацію в системах цифрового маркетингу та цифрових системах просування товарів і послуг;
підключення до цифрових систем бізнес-взаємодії, систем доставки контенту, менеджменту, логістики, платежів, арбітражу і цифрового бізнес-інтелекту;
юридично значиме укладання цифрових угод і проведення цифрових бізнес-транзакцій;
динамічне відстеження бізнес-можливостей і автоматичне проведення бізнес-транзакцій на основі систем цифрового бізнес-інтелекту.

Основним завданням функціонування цифрових компаній є прискорення переходу права власності при здійсненні господарських операцій для стабільного, стійкого розвитку. Цифрові компанії забезпечують збільшення товарообігу та оптимізацію господарської діяльності з метою досягнення сталого розвитку та з огляду на фактор кліматичних змін.

Цифрові компанії створюються з наступним статусом:

цифрові компанії приватного підприємництва (ЦКПП), до яких відносяться: виробничі компанії (ПК), інвестиційні компанії (ІК), холдинги та фінансові компанії (ХФК), компанії які займаються роялті (КР), торгові компанії (ТК) , біржі (БР), банки (Б), торгові мережі (ТМ), системи соціального інвестування (Ессі) та інші ;
цифрові державні компанії та цифрові державні підприємства (ЦДКіП);
цифрові компанії державно-приватного партнерства (ЦКДПП).

Приклад реалізації:

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2551 - Прототип

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5843 - Захист-Агро

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=79 - ДП РКЦ

http://www.c2n.biz/registHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=984"rHYPERLINK "http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=984"ation/index.php?id=984

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=992

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2503

https://c2n.biz/registration/index.php?id=2499&page_id=6526&categ_id=4853

https://c2n.biz/registration/index.php?id=2151&page_id=3834&categ_id=3547

https://www.content.net.ua/registration/index.php?id=2924

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=78

Резиденти, зареєстровані відповідно до чинного законодавства країн - членів Хабу, створюють свої цифрові компанії шляхом реєстрації діючих компаній.

Прикладами умов реєстрації нерезидентів може бути:

реєстрація цифрових компаній нерезидентів здійснюється резидентами країн - членів Хабу;
для реєстрації цифрової компанії уповноважені нерезидентами резиденти подають документи, перелік яких визначається реєстраційним державним органом;
після державної реєстрації компанія проходить реєстрацію в національних центрах і отримує статус цифрової компанії;
національні центри вправі відмовити в реєстрації при виявленні невідповідності даних, наданих в державні органи реєстрації, і даними електронної реєстрації в цифровій екосистемі, а також іншими даними, що говорять про недобросовісність акціонерів або директорів.

Вимоги, що пред'являються до цифрових компаній затверджуються Радою керуючих. Прикладом таких вимог може бути таке:

· мінімальна кількість акціонерів компанії становить одна людина;

· мінімальна кількість директорів - два, один з них – резидент країни - члена Хабу (спеціалізація - інформаційний менеджмент, інформаційний маркетинг цифрового ринку, комунікатор глобальних Інтернет-ресурсів), при цьому акціонер може виконувати функції директора;

· резиденти можуть бути директорами не більше ніж в трьох діючих компаніях;

· наявність оголошеного статутного капіталу, крім банків і страхових компаній, не обов'язково;

· статутний капітал банку або страхової компанії не може бути менше встановленої законодавством величини;

· країни - члени Хабу не проводять валютний контроль діяльності зареєстрованих цифрових компаній - нерезидентів, крім як за наявності статутного капіталу банків і страхових компаній;

· цифрові компанії нерезидентів вправі самі визначати необхідність проведення зборів акціонерів, а також необхідність опублікування, здачі фінансових звітів та відкриття імен акціонерів;

· якщо цифрові компанії - нерезиденти проводять свою діяльність в країні - члена Хабу, то їх дії підпорядковані національному законодавству;

· ліквідація цифрових компаній не проводиться, при відсутності діяльності компанія залишається у власності акціонера і може бути перепродана, подарована, передана у спадок або заморожена з подальшим відновленням діяльності.

Цифрові компанії є основними суб'єктами (одиницями) цифрової інституційно-господарської платформи та цифрового ринку.

Податки і збори можуть бути змінені за рішенням Ради керуючих.

Прикладом податків і зборів може служити наступне: податки і збори від діяльності цифрових компаній-нерезидентів: збір при інкорпорації / мито на оголошений Статутний капітал; щорічний реєстраційний збір; податок на компанії; податок на спадщину та дарування; податок на збільшення капіталу; податок на дивіденди; податок на відсотки; податок на роялті; збір до пенсійного фонду.

Цифрові компанії нерезидентів можуть мати право на покупку нерухомості для власних потреб, а також право експортувати базові продукти економіки країн-членів Хабу та здійснювати інвестиції на їх території.

Зрозуміло, що господарські взаємовідносини цифрових компаній утворюють Цифровий ринок

17. Як здійснюється міжнародне управління Хабом?

Політика країн-учасниць Міжнародного Хабу спрямована на практичне виконання завдань, поставлених Самітом Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року" .

18. Якими проєктами керує Хаб?

· Розвиток міжнародної торгівлі на основі цифрової інституційно-господарської платформи.

· Розвиток електронної торгівлі та індивідуальної індустріалізації.

· Наукоємні транс-логістичні проекти для розвитку міжнародної торгівлі: будівництво прикордонного автобану Люблін (Польща) - Маріуполь (Україна); створення вільної економічної зони (Румунія - Молдова - Україна в низов'ях Дунаю); реалізація транс національного проєкту Лісабон - Сеул і їх з'єднання в одну логістичну систему для інтеграції людського, наукового і промислового капіталу з підприємницькою інфраструктурою.

· Наукоємні гео-природні проекти, протидія кліматичним змінам, "зелена" економіка, створення курортно-аграрних екосистем.

· Фінансування проєктів, орієнтованих на продуктивну зайнятість населення, поліпшення наукових і культурних можливостей.

19. Чи може з'явитися можливість запуску Цифрової економіки країн - учасниць Проєкту за півроку?

Без сумніву. Після ратифікації Угоди та прийняття Статуту, яким визначено створення Національних хабів. Національні центри-хаби у взаємодії з національним Хабом реєстрації адміністративних послуг проводять реєстрацію цифрових компаній, концентруючи свою діяльність на створенні компаній - нерезидентів. Компанії нерезидентів платять щорічний внесок (гербові збори), що відноситься до непрямих податків рахунків ВВП (Таблиця 1).

Створення цифрових компаній, кількість транзакцій і змін інформаційних ресурсів в своїй динаміці відноситься до нестійких рядів кореляції великих чисел, що відповідає психодинаміці генома людини і тому кількість цифрових компаній буде постійно зростати і перевищувати кількість акаунтів в Фейсбуці.

З огляду на той факт, що рахунки компаній відкриваються в банках країн - учасниць Угоди, які здійснюють проведення транзакцій, то запускається розвиток національних банківських систем.

Крім цього розміщення ресурсів компаній - нерезидентів на цифровій інституційно-господарській платформі в єдиному полі цифрового ринку надає можливість запуску національних стартапів індивідуальної індустріалізації країн - учасниць Угоди.

Все разом створює ринок споживання для корпоративного сектора економіки. Працює і розвивається банківська сфера, корпоративна та індивідуальна індустріалізація.

Тому все залежить від часу створення Хабу і введення в дію Цифрової інституційно - господарської платформи в технологічну експлуатацію.

20. Яка діяльність Хабу передбачається в сфері боротьби зі змінами клімату, збереженням природних екосистем, боротьби з опустелюванням і деградацією земель?

Проєкти Хабу, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату та вирішення природно-екологічних проблем, є одними з пріоритетних. Вони базуються на впровадженні технологій "зеленої економіки", а також на реалізації масштабних наукоємних гео-природних проектів. Здійснення таких проєктів на рівні національних держав є неможливим у зв'язку зі зростаючою загрозою економічної кризи і потребує нового механізму реалізації на основі кооперації зусиль.

Такі проєкти поєднують в собі широкомасштабну боротьбу з глобальним потеплінням і запобіганням природних катаклізмів, які безпосередньо є наслідком знищення лісів, опустелювання, деградації земель, забруднення водних ресурсів, втрати біорізноманіття тощо.

Гео-природні проєкти є наукоємними і включають в себе масштабні заходи щодо поліпшення кліматичних умов в різних регіонах, заходи з охорони навколишнього середовища та отримання високих стійких врожаїв. Метою таких проєктів є запобігання засух, піщаних і пилових бур шляхом будівництва водойм, посадки лісозахисних насаджень і впровадження травопільних сівозмін.

Результатом здійснення гео-природних проєктів є збереження і відновлення екосистем суші, підвищення якості сільськогосподарських земель, збільшення лісових насаджень, зменшення ерозії ґрунтів, поліпшення водного балансу, зростання врожайності і збільшення біорізноманіття.

Гео-природні проєкти внаслідок масштабності потребують координації зусиль держав, бізнесу і суспільства і тому не можуть бути реалізовані в рамках національних природоохоронних програм, а виключно в рамках міжнародної інституції з управління проєктами, якою є Хаб.

21. Які вигоди для країн від участі у Хабі?

- Масове створення робочих місць нової якості як основи ринку споживання (менеджмент цифрових компаній, особливо компаній - нерезидентів), робота в цифровій індустрії, інвестиції в масштабні наукоємні гео-природні і транс-логістичні проєкти.

- Прямі щорічні реєстраційні та гербові збори з цифрових компаній.

- Доходи від економічних мультиплікаторів та реалізації гео-природних і транс-логістичних проектів.

22. Які вигоди для Хабу?

Отримання доходів Хабу:

- від управління проєктами сталого розвитку - за рахунок їх розробки і впровадження, а також від використання гарантій і преференцій, які отримуються Хабом згідно міжнародного права;

- від підтримки відкритої торгово-фінансової системи;

- від реклами, Інтернет-роумінгу інформаційних ресурсів і статистичного моніторингу для розробки країнами-учасницями стійких моделей "споживання-виробництва";

- від розширення ліквідності діючих міжнародних ринків і застосування нових механізмів для стимулювання економічного зростання.

23. Де є приклади таких систем?

Першим прикладом є “ЗДАС - Загальнодержавна автоматизована система обліку та обробки інформації” 1961 р. - проєкт системи автоматизованого управління економікою країни на принципах кібернетики, що включав в себе обчислювальну мережу, яка б зв'язувала центри збору даних, розташованих в усіх регіонах.

Другий приклад - проєкт КІБЕРСІН (1970-1972 рр.), реалізований в Чилі.

Сьогодні - це Сінгапур, де всі правові відносини в господарській діяльності і торгівлі побудовані на технологічному праві.

24. Яку кількість робочих місць (основа ринку споживання) планується створити за умови запуску Проєкту і скільки може отримати бюджет країн - учасниць Хабу?

Якщо в Фейсбуці налічується понад 1 млрд користувачів, то якщо 10% підключиться до бізнес-екосистеми Хабу, це складе 100 млн. Якщо від цієї кількості цифрових компаній резиденти країн - учасниць Угоди будуть працювати в трьох, то це більше 30 мільйонів робочих місць нової якості. Цифрові компанії заплатять гербових реєстраційних зборів до бюджетів країн - учасниць 10 млрд Євро в рік, якщо реєстраційний внесок становитиме 100 євро в рік (100 млн x 100 Євро).

Основна маса робочих місць створюється за рахунок індивідуальної індустріалізації і реалізації проєктів Хабу. Створення робочих місць створює ринок споживання.

25. Які першочергові завдання можуть стояти перед Хабом?

Першочергові завдання, які може вирішити Хаб, це:

- масове створення робочих місць нової якості, що створює ринок споживання шляхом впровадження нового господарського інституту - цифрових компаній і індивідуальної індустріалізації, що знімає соціальну кризу;

- введення інвестиційної системи, яка, базуючись на перевагах міжнародного права, надає гарантії приватним інвестиціям;

- вирішення збройних конфліктів на основі передачі компетенції органів державної влади в проблемних регіонах створеному Міжнародному Хабу сталого розвитку;

- пріоритетне застосування в адміністративних і господарських відносинах механізмів технологічного права для забезпечення сучасних потреб економіки, демократії і подолання корупції;

- бути гарантом за кредитними зобов'язаннями перед МВФ, Світовим Банком та іншими міжнародними фінансовими організаціями для країн - учасниць Хабу, що звільняє від фінансової залежності.